-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гле́чик гле́чики
родовий гле́чика гле́чиків
давальний гле́чику, гле́чикові гле́чикам
знахідний гле́чик гле́чики
орудний гле́чиком гле́чиками
місцевий на/у гле́чику на/у гле́чиках
кличний гле́чику* гле́чики*

Словник синонімів

ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН[ЗБАНрозм.], ДЗБА́НОК[ЗБА́НОКрозм.], ДЖБАН[ЖБАНрозм.], ЖБА́НОКрозм., ГЛАДИ́ШКАрозм., КУ́ХВАзаст.,ГЛАДУ́ЩИКдіал.,ГЛАДУ́Ндіал.Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл - хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав [Черевань] із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); -Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав [Нюх], мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).
ЛАТА́ТТЯ (водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками), ВОДЯНИ́Й МАК, ВОДЯНА́ ЛІ́ЛІЯ, ЛІЛЕ́Я поет.;КУПА́ВА діал.,КУПА́ВКА діал. (з білими квітками); ГЛЕ́ЧИКИ мн. (з жовтими квітками). Як безтурботно полоскались качки серед зеленого латаття і його білих та жовтих квіток (М. Рильський); Водяний мак вигідно спочивав на них [озерцях] круглим листом, висував з води зелені збаночки (М. Коцюбинський); Далекі озера манили до себе.. ніжністю білосніжних водяних лілій (Ю. Збанацький); На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Д. Ткач); Скільки пісень нам співець проспівав, Скільки нам кинув під ноги Маків червоних і білих купав! (О. Олесь); Як тільки розвіється ранковий туман,на поверхню тихих стариць, озер випливають великі квіти білого латаття і жовті глечики (з журналу).

Словник фразеологізмів

розби́ти (поби́ти) глек (гле́ка, го́рщик, го́рщика, макі́тру і т. ін.) з ким, рідше між ким і без додатка. 1. Розірвати, порушити дружні стосунки; посваритися. Чи вона сміється, чи просто знущається? Припровадила його сюди, щоб морочити цим глеком. А, може, натяк? Мовляв, нічого не вийде з твоїх залицянь, розіб’ємо глека? (П. Загребельний); Зі своєю свахою Марія Дмитрівна не стрічається: розбила глека під час першого ж знайомства (З журналу); Дівер з невісткою Розбив горщик з лемішкою (П. Чубинський); [Старшина:] За віщо там у вас взялося? З якого побиту горщика розбили? (М. Кропивницький); А це вже надвечір мама питає: “Що це за знак, що ні одна і в хату не наплює, чи не побили, бува, глеків? (Панас Мирний); Вість, що голова колгоспу і директор школи розбили макітру між собою, безумовно, просочилася .. у маси (В. Бабляк).

2. Розірвати шлюбні зв’язки; розлучитися. Я, може, за день-другий і розпишуся з Христею, бо зі своєю бабою глека побив на друзки (Є. Гуцало). розби́ти гле́чик. [Дід:] Наша головиха.. Вона таки голова! Одна тільки біда — чоловік їй підходящий не знаходиться. Років, мабуть, з вісім уже, як розбила глечик з своїм Іваном, та так і досі сама (О. Левада). розі́б’є́ться глек який. Розіб’ється сімейний глек, а потім нічим не склеїш (Є. Гуцало).