глевтякуватий 1 значення

-1-
прикметник
[рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний глевтякува́тий глевтякува́та глевтякува́те глевтякува́ті
родовий глевтякува́того глевтякува́тої глевтякува́того глевтякува́тих
давальний глевтякува́тому глевтякува́тій глевтякува́тому глевтякува́тим
знахідний глевтякува́тий глевтякува́ту глевтякува́те глевтякува́ті
орудний глевтякува́тим глевтякува́тою глевтякува́тим глевтякува́тими
місцевий на/у глевтякува́тому, глевтякува́тім на/у глевтякува́тій на/у глевтякува́тому, глевтякува́тім на/у глевтякува́тих

Словник синонімів

ГЛЕВКИ́Й (про хліб - в’язкий, липкий); НЕДОПЕ́ЧЕНИЙ, НЕВИ́ПЕЧЕНИЙ, СИРИ́Й (недостатньо випечений); СИРУВА́ТИЙ, ГЛЕВКУВА́ТИЙ, ГЛЕВТЯКУВА́ТИЙ (трохи глевкий). - Коли протяг у хаті, коровай неодмінно зісподу буде глевкий! (Ю. Смолич); Недопечений калач; Буханець разового, кислого, невипеченого хліба можна було б дістати (М. Коцюбинський); Напік [сирота] спершу такого хліба, що і в руках не вдержиш: рідкий, крізь пучки лізе, кислий, сирий (Ганна Барвінок); Хліб не вдався - глевкуватий.