гласний 2 значень

-1-
прикметник
(прилюдний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гла́сний гла́сна гла́сне гла́сні
родовий гла́сного гла́сної гла́сного гла́сних
давальний гла́сному гла́сній гла́сному гла́сним
знахідний гла́сний, гла́сного гла́сну гла́сне гла́сні, гла́сних
орудний гла́сним гла́сною гла́сним гла́сними
місцевий на/у гла́сному, гла́снім на/у гла́сній на/у гла́сному, гла́снім на/у гла́сних

Словник синонімів

ПРИЛЮ́ДНИЙ (який відбувається з допуском сторонніх осіб), ВІДКРИ́ТИЙ, ГЛА́СНИЙзаст.Українське хірургічне товариство влаштувало прилюдну лекцію молодої вченої про її успіхи в галузі грудинної хірургії (Л. Дмитерко); Відкрите засідання Вченої ради; Зазнала я таки і того гласного суда! Розсипала я на його чимало карбованців (І. Нечуй-Левицький).
ПУБЛІ́ЧНИЙ (який відбувається в присутності публіки, людей), ПРИЛЮ́ДНИЙ, ПРИВСЕЛЮ́ДНИЙ, ГЛА́СНИЙ. День публічної кари опришків у Станіславі був наче святом для шляхти (Г. Хоткевич); Чи всі так хвилюються перед першими своїми прилюдними виступами? (А. Хижняк); Архип Дейнека багатозначно підняв догори зашкарублого пальця, ніби виставляючи його на привселюдний огляд (С. Добровольський); Особливістю Нюрнберзького процесу було те, що він був гласним у найширшому розумінні цього слова (з газети).
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(депутат у царській Росії)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гла́сний гла́сна гла́сне гла́сні
родовий гла́сного гла́сної гла́сного гла́сних
давальний гла́сному гла́сній гла́сному гла́сним
знахідний гла́сний, гла́сного гла́сну гла́сне гла́сні, гла́сних
орудний гла́сним гла́сною гла́сним гла́сними
місцевий на/у гла́сному, гла́снім на/у гла́сній на/у гла́сному, гла́снім на/у гла́сних

Словник синонімів

ПРИЛЮ́ДНИЙ (який відбувається з допуском сторонніх осіб), ВІДКРИ́ТИЙ, ГЛА́СНИЙзаст.Українське хірургічне товариство влаштувало прилюдну лекцію молодої вченої про її успіхи в галузі грудинної хірургії (Л. Дмитерко); Відкрите засідання Вченої ради; Зазнала я таки і того гласного суда! Розсипала я на його чимало карбованців (І. Нечуй-Левицький).
ПУБЛІ́ЧНИЙ (який відбувається в присутності публіки, людей), ПРИЛЮ́ДНИЙ, ПРИВСЕЛЮ́ДНИЙ, ГЛА́СНИЙ. День публічної кари опришків у Станіславі був наче святом для шляхти (Г. Хоткевич); Чи всі так хвилюються перед першими своїми прилюдними виступами? (А. Хижняк); Архип Дейнека багатозначно підняв догори зашкарублого пальця, ніби виставляючи його на привселюдний огляд (С. Добровольський); Особливістю Нюрнберзького процесу було те, що він був гласним у найширшому розумінні цього слова (з газети).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гла́сний гла́сні
родовий гла́сного гла́сних
давальний гла́сному гла́сним
знахідний гла́сного гла́сних
орудний гла́сним гла́сними
місцевий на/у гла́сному, гла́снім на/у гла́сних
кличний гла́сний гла́сні