-1-
іменник чоловічого роду
(голос) [книжн.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глас  
родовий гла́су  
давальний гла́су, гла́сові  
знахідний глас  
орудний гла́сом  
місцевий на/у гла́сі, по гла́су  
кличний гла́се*  

Словник синонімів

ГО́ЛОС (звуки, які видає людина, деякі тварини), ГЛАСзаст., поет.;ГОЛОСИ́НАрозм., ГОЛОСИ́ЩЕрозм. (сильний або грубий). Заніміли, поникли, погасли ліси, І людські, і пташині мовчать голоси (М. Рильський); Аж ось чую тихий глас матушки моєї (Я. Баш); Такої голосини давно не чули стіни театру (Ю. Смолич); Голосище у тебе наче труба ієрихонська (Ф. Бурлака).

Словник фразеологізмів

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних [вулканічних] процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних [вулканічних] процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних [вулканічних] процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних [вулканічних] процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

-2-
іменник чоловічого роду
(мотив у церковному співі)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глас  
родовий гла́су  
давальний гла́су, гла́сові  
знахідний глас  
орудний гла́сом  
місцевий на/у гла́сі, по гла́су  
кличний гла́се*  

Словник синонімів

ГО́ЛОС (звуки, які видає людина, деякі тварини), ГЛАСзаст., поет.;ГОЛОСИ́НАрозм., ГОЛОСИ́ЩЕрозм. (сильний або грубий). Заніміли, поникли, погасли ліси, І людські, і пташині мовчать голоси (М. Рильський); Аж ось чую тихий глас матушки моєї (Я. Баш); Такої голосини давно не чули стіни театру (Ю. Смолич); Голосище у тебе наче труба ієрихонська (Ф. Бурлака).

Словник фразеологізмів

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних [вулканічних] процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних [вулканічних] процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних [вулканічних] процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

го́лос (глас) вола́ючого (вопію́щого) в пусте́лі (в пусти́ні), книжн. Даремні думки, поклики, що залишаються без відповіді, без уваги. Усього два десятиліття тому голоси прихильників еруптивних [вулканічних] процесів на планетах були, так би мовити, голосом волаючого в пустелі (З журналу); Я в розпачі кричу: “Свисток, усе царство за свисток!” .. Але і цей мій розпачливий поклик зостається гласом вопіющого в пустелі… (І. Драч); — Вночі ворота Лаври не гостинні, даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, напевно, був чутніший, як у нас (Л. Костенко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глас гла́си
родовий гла́су гла́сів
давальний гла́су, гла́сові гла́сам
знахідний глас гла́си
орудний гла́сом гла́сами
місцевий на/у гла́сі на/у гла́сах
кличний гла́се* гла́си*