-1-
іменник чоловічого роду
(чистотіл) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гладу́шник  
родовий гладу́шника  
давальний гладу́шнику, гладу́шникові  
знахідний гладу́шник  
орудний гладу́шником  
місцевий на/у гладу́шнику  
кличний гладу́шнику*  

Словник синонімів

ЧИСТОТІ́Лбот., ГЛАДУ́ШНИКдіал., ЧИСТЕ́ЦЬдіал., ЧИ́СТИК[ЧИСТЯ́К]діал.Не вмивається Ониська любистком та чистотілом, не маститься на ніч збираною сметаною, плюнула вона й розтерла на ті веснянки, скільки там їх? (М. Рудь).