-1-
прізвище
* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Гладу́н Гладуни́
родовий Гладуна́ Гладуні́в
давальний Гладуно́ві, Гладуну́ Гладуна́м
знахідний Гладуна́ Гладуні́в
орудний Гладуно́м Гладуна́ми
місцевий при Гладуно́ві, Гладуні́ при Гладуна́х
кличний Гладу́не, Гладу́н Гладуни́
відмінок однина множина
називний гладу́н гладуни́
родовий гладуна́ гладуні́в
давальний гладуно́ві, гладуну́ гладуна́м
знахідний гладуна́ гладуні́в
орудний гладуно́м гладуна́ми
місцевий на/у гладуно́ві, гладуні́ на/у гладуна́х
кличний гладу́не гладуни́

Словник синонімів

ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН[ЗБАНрозм.], ДЗБА́НОК[ЗБА́НОКрозм.], ДЖБАН[ЖБАНрозм.], ЖБА́НОКрозм., ГЛАДИ́ШКАрозм., КУ́ХВАзаст.,ГЛАДУ́ЩИКдіал.,ГЛАДУ́Ндіал.Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл - хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав [Черевань] із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); -Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав [Нюх], мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).
ТОВСТУ́Нрозм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Хрозм.,ГЛАДУ́Нрозм., ПУХТІ́Йрозм., ПАЦЮ́Кзневажл.; ЧЕРЕВА́НЬрозм., ПУЗА́НЬ[ПУЗА́Н]розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОКрозм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); - Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... - На здоров’ячко, гладуне, - крізь зуби процідив Мар’ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); - Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, - лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(товстун) [розм.]

Словник відмінків

відмінок чол. р. множина
називний Гладу́н Гладуни́
родовий Гладуна́ Гладуні́в
давальний Гладуно́ві, Гладуну́ Гладуна́м
знахідний Гладуна́ Гладуні́в
орудний Гладуно́м Гладуна́ми
місцевий при Гладуно́ві, Гладуні́ при Гладуна́х
кличний Гладу́не, Гладу́н Гладуни́
відмінок однина множина
називний гладу́н гладуни́
родовий гладуна́ гладуні́в
давальний гладуно́ві, гладуну́ гладуна́м
знахідний гладуна́ гладуні́в
орудний гладуно́м гладуна́ми
місцевий на/у гладуно́ві, гладуні́ на/у гладуна́х
кличний гладу́не гладуни́

Словник синонімів

ГЛЕК (висока кругла посудина, розширена донизу), ГЛЕ́ЧИК, ДЗБАН[ЗБАНрозм.], ДЗБА́НОК[ЗБА́НОКрозм.], ДЖБАН[ЖБАНрозм.], ЖБА́НОКрозм., ГЛАДИ́ШКАрозм., КУ́ХВАзаст.,ГЛАДУ́ЩИКдіал.,ГЛАДУ́Ндіал.Марія Встала та й пішла З глеком по воду до криниці (Т. Шевченко); Килина подала вечерю на стіл - хліба й молока глечик (А. Головко); А який квас пили ми із скляних дзбанів! (Д. Бедзик); Хтось подав йому горнятко з кашею, ще хтось сунув збан із питвом (П. Загребельний); Щовечора дзвенить прозорий дзбанок твій Над тихим джерелом (М. Рильський); На вікні у Зоні помітила Леся білий фарфоровий збанок (Ірина Вільде); Підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбана (Ганна Барвінок); Дістав [Черевань] із полички жбан, прехимерно з срібла вилитий і що то вже за приукрашений! (П. Куліш); -Харчів покладіть.. В мою полотняну торбинку: Червоного жбанок старого вина Та білого хліба скоринку (Л. Первомайський); Приносять інколи йому з бідняцьких дворів то кисляку гладишку, то кружок сиру (М. Стельмах); Молодиці квапливо бігли по воду, вимахуючи мідяними побіленими кухвами (М. Коцюбинський); Лежав [Нюх], мов пень, на постелі.. й кварту за квартою дудлив сметану з гладущика (П. Козланюк); Зоя залізла до комори шукати межи гладунами відповідного кисляку на вечерю (О. Кобилянська).
ТОВСТУ́Нрозм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Хрозм.,ГЛАДУ́Нрозм., ПУХТІ́Йрозм., ПАЦЮ́Кзневажл.; ЧЕРЕВА́НЬрозм., ПУЗА́НЬ[ПУЗА́Н]розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОКрозм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); - Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... - На здоров’ячко, гладуне, - крізь зуби процідив Мар’ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); - Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, - лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).