гладенький 2 значення

-1-
прикметник
(гла́дкий)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гладе́нький гладе́нька гладе́ньке гладе́нькі
родовий гладе́нького гладе́нької гладе́нького гладе́ньких
давальний гладе́нькому гладе́нькій гладе́нькому гладе́ньким
знахідний гладе́нький, гладе́нького гладе́ньку гладе́ньке гладе́нькі, гладе́ньких
орудний гладе́ньким гладе́нькою гладе́ньким гладе́нькими
місцевий на/у гладе́нькому, гладе́нькім на/у гладе́нькій на/у гладе́нькому, гладе́нькім на/у гладе́ньких

Словник синонімів

РІ́ВНИЙ (про поверхню - який не має нерівностей, западин і підвищень), ГЛАДКИ́Й, ГЛАДЕ́НЬКИЙпестл.,ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ[ПЛИСКА́ТИЙ], ПЛЕСКУВА́ТИЙ[ПЛИСКУВА́ТИЙ], ПЛЕСКО́ВАТИЙ[ПЛИСКО́ВАТИЙ], ПЛАСКУВА́ТИЙ. Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (І. Сенченко); Курява стелилась по гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевого світла (М. Коцюбинський); Степанові подумалось, що ці бакаї не дадуть йому задрімати, не те що рівна, гладенька траса (Є. Гуцало); Перед ним невелика зимівля, яких чимало розкидано в нетрях Примор’я. Це темний дерев’яний зруб з плоским земляним дахом, що поріс травою і мохом (О. Довженко); Через якийсь час пароплав завернув на плаский острів з високими рудими кущами (Ю. Мартич); Верх гори рівний, навіть плискуватий (І. Нечуй-Левицький); Внизу.. лежала велика, хоч і низька, плесковата каменюка (Ю. Шовкопляс).
-2-
прикметник
(гладки́й)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гладе́нький гладе́нька гладе́ньке гладе́нькі
родовий гладе́нького гладе́нької гладе́нького гладе́ньких
давальний гладе́нькому гладе́нькій гладе́нькому гладе́ньким
знахідний гладе́нький, гладе́нького гладе́ньку гладе́ньке гладе́нькі, гладе́ньких
орудний гладе́ньким гладе́нькою гладе́ньким гладе́нькими
місцевий на/у гладе́нькому, гладе́нькім на/у гладе́нькій на/у гладе́нькому, гладе́нькім на/у гладе́ньких

Словник синонімів

РІ́ВНИЙ (про поверхню - який не має нерівностей, западин і підвищень), ГЛАДКИ́Й, ГЛАДЕ́НЬКИЙпестл.,ПЛО́СКИЙ, ПЛАСКИ́Й, ПЛЕСКА́ТИЙ[ПЛИСКА́ТИЙ], ПЛЕСКУВА́ТИЙ[ПЛИСКУВА́ТИЙ], ПЛЕСКО́ВАТИЙ[ПЛИСКО́ВАТИЙ], ПЛАСКУВА́ТИЙ. Місцевість була нерівна. Вибої, круті пороги чергувалися з рівними площинами (І. Сенченко); Курява стелилась по гладкому, як дзеркало, ставку і купалась у хвилях рожевого світла (М. Коцюбинський); Степанові подумалось, що ці бакаї не дадуть йому задрімати, не те що рівна, гладенька траса (Є. Гуцало); Перед ним невелика зимівля, яких чимало розкидано в нетрях Примор’я. Це темний дерев’яний зруб з плоским земляним дахом, що поріс травою і мохом (О. Довженко); Через якийсь час пароплав завернув на плаский острів з високими рудими кущами (Ю. Мартич); Верх гори рівний, навіть плискуватий (І. Нечуй-Левицький); Внизу.. лежала велика, хоч і низька, плесковата каменюка (Ю. Шовкопляс).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гладе́нький гладе́нька гладе́ньке гладе́нькі
родовий гладе́нького гладе́нької гладе́нького гладе́ньких
давальний гладе́нькому гладе́нькій гладе́нькому гладе́ньким
знахідний гладе́нький, гладе́нького гладе́ньку гладе́ньке гладе́нькі, гладе́ньких
орудний гладе́ньким гладе́нькою гладе́ньким гладе́нькими
місцевий на/у гладе́нькому, гладе́нькім на/у гладе́нькій на/у гладе́нькому, гладе́нькім на/у гладе́ньких