глаголити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив глаго́лити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   глаго́льмо
2 особа глаго́ль глаго́льте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа глаго́литиму глаго́литимемо, глаго́литимем
2 особа глаго́литимеш глаго́литимете
3 особа глаго́литиме глаго́литимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа глаго́лю глаго́лимо, глаго́лим
2 особа глаго́лиш глаго́лите
3 особа глаго́лить глаго́лять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
глаго́лячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. глаго́лив глаго́лили
жін. р. глаго́лила
сер. р. глаго́лило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
глаго́ливши