МО́ВА (здатність людини говорити, висловлювати свої думки; система звукових і словесно-граматичних засобів, які закріплюють наслідки роботи мислення і є знаряддям спілкування людей; манера говорити), ЯЗИ́Кзаст.,РІЧрозм.,СЛО́ВОрозм.,ГЛАГО́Лц.-с.;МО́ВЛЕННЯ, БЕ́СІДАдіал. (спілкування людей між собою за допомогою органів говоріння; мовна діяльність). Рідна мова - це тисячолітня творчість народу, його душа, характер, його свобода і пам’ять. Скільки є мов на світі - стільки світів на землі (з газети); І возвеличимо на диво І розум наш і наш язик (Т. Шевченко); Еней похнюпивсь, дослухався, Сивилла що йому верзла, Стояв, за голову узявся - Не по йому ся річ була (І. Котляревський); Всі акини давно вважали, що голос і слово людське незрівнянно виразніші за музичний інструмент (Т. Масенко); [Анастасій:] Що ви стоїте? Ідіть же! Проклят той, хто з вас посміє Не слухати мого глаголу!! (М. Костомаров); Петрикові лють бесіду відібрала, стояв, як свічка (Марко Черемшина).

СЛО́ВО, ГЛАГО́Лц.-сл.,СЛОВЕСА́мн., заст.Ми розпочали розмову, провадили її з півгодини і сказали дуже мало слів (Ю. Яновський); Черниці уклоняються. [Голоси:] Буде, матушко, по глаголові твоєму (Панас Мирний); [Денис:] Прислухайся, сину, та повчайся учених словес (М. Кропивницький).