-1-
іменник чоловічого роду
(голова) * Але: дві, три, чотири глави́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ гла́ви
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во* гла́ви*
відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ гла́ви
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во* гла́ви*

Словник синонімів

ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБрозм., КАЗА́Нірон., жарт.,МАКІ́ТРАірон.,МАКОТИ́РЯірон.,ДОВБЕ́ШКАзневажл.,КУ́МПОЛзневажл., ГЛАВА́уроч., заст.,ГИ́РЯдіал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їмпоголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, -примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБрозм., КАЗА́Нірон., жарт.,МАКІ́ТРАірон.,МАКОТИ́РЯірон.,ДОВБЕ́ШКАзневажл.,КУ́МПОЛзневажл., ГЛАВА́уроч., заст.,ГИ́РЯдіал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їмпоголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, -примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(керівник) * Але: дві, три, чотири глави́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ гла́ви
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во* гла́ви*
відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ гла́ви
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во* гла́ви*

Словник синонімів

ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБрозм., КАЗА́Нірон., жарт.,МАКІ́ТРАірон.,МАКОТИ́РЯірон.,ДОВБЕ́ШКАзневажл.,КУ́МПОЛзневажл., ГЛАВА́уроч., заст.,ГИ́РЯдіал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їмпоголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, -примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБрозм., КАЗА́Нірон., жарт.,МАКІ́ТРАірон.,МАКОТИ́РЯірон.,ДОВБЕ́ШКАзневажл.,КУ́МПОЛзневажл., ГЛАВА́уроч., заст.,ГИ́РЯдіал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їмпоголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, -примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ глав
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во гла́ви
відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ глав
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во гла́ви

Словник синонімів

КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯрозм.,ПРОВОДА́Ррозм.,ПРОВІ́ДЕЦЬрозм.,ОРУДА́Рзаст.,ОРУ́ДНИКзаст., МЕ́НТОРзаст.;ГОЛОВА́, ГЛАВА́уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬзаст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). - Пор. нача́льник.
КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯрозм.,ПРОВОДА́Ррозм.,ПРОВІ́ДЕЦЬрозм.,ОРУДА́Рзаст.,ОРУ́ДНИКзаст., МЕ́НТОРзаст.;ГОЛОВА́, ГЛАВА́уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬзаст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). - Пор. нача́льник.
-3-
іменник чоловічого роду
(розділ) * Але: дві, три, чотири глави́

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ гла́ви
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во* гла́ви*
відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ гла́ви
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во* гла́ви*

Словник синонімів

ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБрозм., КАЗА́Нірон., жарт.,МАКІ́ТРАірон.,МАКОТИ́РЯірон.,ДОВБЕ́ШКАзневажл.,КУ́МПОЛзневажл., ГЛАВА́уроч., заст.,ГИ́РЯдіал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їмпоголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, -примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБрозм., КАЗА́Нірон., жарт.,МАКІ́ТРАірон.,МАКОТИ́РЯірон.,ДОВБЕ́ШКАзневажл.,КУ́МПОЛзневажл., ГЛАВА́уроч., заст.,ГИ́РЯдіал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їмпоголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, -примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ глав
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во гла́ви
відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ глав
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во гла́ви

Словник синонімів

КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯрозм.,ПРОВОДА́Ррозм.,ПРОВІ́ДЕЦЬрозм.,ОРУДА́Рзаст.,ОРУ́ДНИКзаст., МЕ́НТОРзаст.;ГОЛОВА́, ГЛАВА́уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬзаст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). - Пор. нача́льник.
КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯрозм.,ПРОВОДА́Ррозм.,ПРОВІ́ДЕЦЬрозм.,ОРУДА́Рзаст.,ОРУ́ДНИКзаст., МЕ́НТОРзаст.;ГОЛОВА́, ГЛАВА́уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬзаст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). - Пор. нача́льник.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний глава́ гла́ви
родовий глави́ глав
давальний главі́ гла́вам
знахідний главу́ гла́ви
орудний главо́ю гла́вами
місцевий на/у главі́ на/у гла́вах
кличний гла́во* гла́ви*