-2-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | глава́ | гла́ви |
| родовий | глави́ | глав |
| давальний | главі́ | гла́вам |
| знахідний | главу́ | гла́ви |
| орудний | главо́ю | гла́вами |
| місцевий | на/у главі́ | на/у гла́вах |
| кличний | гла́во* | гла́ви* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | глава́ | гла́ви |
| родовий | глави́ | глав |
| давальний | главі́ | гла́вам |
| знахідний | главу́ | гла́ви |
| орудний | главо́ю | гла́вами |
| місцевий | на/у главі́ | на/у гла́вах |
| кличний | гла́во* | гла́ви* |
Словник синонімів
ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їм поголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, - примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
ГОЛОВА́ (частина тіла), ЛОБ розм., КАЗА́Н ірон., жарт., МАКІ́ТРА ірон., МАКОТИ́РЯ ірон., ДОВБЕ́ШКА зневажл., КУ́МПОЛ зневажл., ГЛАВА́ уроч., заст., ГИ́РЯ діал., зневажл. [Катерина:] Подумаєш, вдарив старого Галушку по голові.. Об його казан шаблі ламались, а не то що дрючок (О. Корнійчук); Брати на панщину ходли, Поки лоби їм поголили! (Т. Шевченко); - Для чого у тебе макітра на плечах? (І. Волошин); Полетів татарський баша з коня сторчака бритою макотирею... (Панас Мирний); - Хіба вам що втовчеш у дурну довбешку!.. (Б. Грінченко); - От бачиш, який ти став гарячий, - примирливо заговорив майстер. - Ще, чого доброго, по кумполу цюкнеш (М. Ю. Тарновський); Тут важко старенький зітхнувши, На груди главу опустив (І. Манжура); Помацай гирю лиш:.. На тім’ї здоровецький пліш! (П. Гулак-Артемовський).
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | глава́ | гла́ви |
| родовий | глави́ | глав |
| давальний | главі́ | гла́вам |
| знахідний | главу́ | глав |
| орудний | главо́ю | гла́вами |
| місцевий | на/у главі́ | на/у гла́вах |
| кличний | гла́во | гла́ви |
| відмінок | однина | множина |
| називний | глава́ | гла́ви |
| родовий | глави́ | глав |
| давальний | главі́ | гла́вам |
| знахідний | главу́ | глав |
| орудний | главо́ю | гла́вами |
| місцевий | на/у главі́ | на/у гла́вах |
| кличний | гла́во | гла́ви |
Словник синонімів
КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬ заст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). - Пор. нача́льник.
КЕРІВНИ́К (той, хто керує кимсь, чимсь, очолює когось, щось), ПРОВІДНИ́К, ПРОВОДИ́Р, ПРОВІ́ДЦЯ розм., ПРОВОДА́Р розм., ПРОВІ́ДЕЦЬ розм., ОРУДА́Р заст., ОРУ́ДНИК заст., МЕ́НТОР заст.; ГОЛОВА́, ГЛАВА́ уроч. (перев. особа, яка очолює якесь велике підприємство, установу або справу, захід тощо); ДИРЕ́КТОР (на підприємстві, в установі, закладі тощо); ПРАВИ́ТЕЛЬ заст. (у канцелярії). Керівник експедиції; Керівник наукових робіт; Другого ж таки дня вчителеві не дали дров.. Діти мерзли, вчитель приходив у волость, гризся, але ж похитнути незламність духу сільських орударів не міг (Б. Грінченко); Голова (глава) фірми; Особливо неприємно, коли директор школи викликає матір і скаржиться їй на мене (Л. Смілянський); Таня застругала останній олівець, згорнула з столу в папірець стружки, взяла стаканчик з олівцями (Кулик любив різнокольорові олівці) і понесла в кабінет принципала (П. Загребельний); Був тут судовий слідчий Чорнокнижний і старший помічник правителя канцелярії губернатора пан Воронець (М. Стельмах). - Пор. нача́льник.