-1-
іменник жіночого роду
(бадилля)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ги́чка ги́чки
родовий ги́чки ги́чок
давальний ги́чці ги́чкам
знахідний ги́чку ги́чки
орудний ги́чкою ги́чками
місцевий на/у ги́чці на/у ги́чках
кличний ги́чко* ги́чки*

Словник синонімів

БОТВИ́НА (збірн. - стебла й листя коренеплідних рослин), БОТВИ́ННЯ, ГИ́ЧКА, ГИЧдіал. (стебла і листя перев. коренеплодів та бульбоплодів). Від залізниці розбігалися в синю далечінь рівні, як стріла, буйнозелені рядки ботвини (О. Десняк); І рано ж як дітвора заметушилась на вгороді! Ще сивіли роси на гичці картоплі, на капусті, на бур’янах попід парканом (А. Головко). - Пор. бади́лля.
ГРИ́ВА (довге волосся на шиї та хребті деяких тварин), ГИ́ЧКАдіал.; ОГРИ́ВОКрозм. (коротко підстрижена); ЗАГРИ́ВОК (нижня частина такого волосся в коня). Коня звати Метеор. Він увесь золотий - від гриви до хвоста (Ю. Яновський); [Куць:] Я їм коня притяг за гичку в стайню (Леся Українка).
ГУЗИ́Р (місце, де зав’язаний мішок), ОГУ́ЗОКрозм.,ГИ́ЧКАрозм.Обома руками вхопився [Поцілуйко] за гузир мішка і, підпихаючи його коліном, поперед себе виволік за двері (М. Стельмах); Він пощупав тут і там пальцями, а потім таки розв’язав якийсь огузок і полюбувався зерном (П. Козланюк); Хвать [баба] вузла за гичку! (С. Олійник).