-1-
іменник чоловічого роду, істота
(індик) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гинди́к гиндики́
родовий гиндика́ гиндикі́в
давальний гиндику́, гиндико́ві гиндика́м
знахідний гиндика́ гиндики́, гиндикі́в
орудний гиндико́м гиндика́ми
місцевий на/у гиндику́, гиндико́ві на/у гиндика́х
кличний гинди́че гиндики́

Словник синонімів

ІНДИ́К (свійський птах родини фазанових), ДУНДУ́Крозм.,ГИНДИ́Кдіал.,ТРУХА́Ндіал.Ліля у нас хазяйка: годує індиків, качок і голубів (Леся Українка); Гнуться столи, гнуться Під смачними пирогами, Під гиндиками й качками (Л. Забашта); Селянин, миршавий дядько з червоною, поораною фалдами, як у трухана, шиєю, виявився досить балакучим (Ірина Вільде)