гидючий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний гидю́чий гидю́ча гидю́че гидю́чі
родовий гидю́чого гидю́чої гидю́чого гидю́чих
давальний гидю́чому гидю́чій гидю́чому гидю́чим
знахідний гидю́чий, гидю́чого гидю́чу гидю́че гидю́чі, гидю́чих
орудний гидю́чим гидю́чою гидю́чим гидю́чими
місцевий на/у гидю́чому, гидю́чім на/у гидю́чій на/у гидю́чому, гидю́чім на/у гидю́чих