-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гидува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гиду́ймо
2 особа гиду́й гиду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гидува́тиму гидува́тимемо, гидува́тимем
2 особа гидува́тимеш гидува́тимете
3 особа гидува́тиме гидува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гиду́ю гиду́ємо, гиду́єм
2 особа гиду́єш гиду́єте
3 особа гиду́є гиду́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гиду́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гидува́в гидува́ли
жін. р. гидува́ла
сер. р. гидува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гидува́вши

Словник синонімів

ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ[ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯдіал.,БРИ́ДИТИдіал.,ГЕ́РБУВАТИдіал.,ГАНЬБУВА́ТИдіал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).