-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | гидува́ти |
| однина | множина |
Наказовий спосіб |
1 особа | | гиду́ймо |
2 особа | гиду́й | гиду́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС |
1 особа | гидува́тиму | гидува́тимемо, гидува́тимем |
2 особа | гидува́тимеш | гидува́тимете |
3 особа | гидува́тиме | гидува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
1 особа | гиду́ю | гиду́ємо, гиду́єм |
2 особа | гиду́єш | гиду́єте |
3 особа | гиду́є | гиду́ють |
Активний дієприкметник |
|
Дієприслівник |
гиду́ючи |
МИНУЛИЙ ЧАС |
чол. р. | гидува́в | гидува́ли |
жін. р. | гидува́ла |
сер. р. | гидува́ло |
Активний дієприкметник |
|
Пасивний дієприкметник |
|
Безособова форма |
|
Дієприслівник |
гидува́вши |
Словник синонімів
ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ [ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯ діал., БРИ́ДИТИ діал., ГЕ́РБУВАТИ діал., ГАНЬБУВА́ТИ діал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).