-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив ги́дитися, ги́дитись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ги́дьмося, ги́дьмось
2 особа ги́дься ги́дьтеся, ги́дьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ги́дитимуся, ги́дитимусь ги́дитимемося, ги́дитимемось, ги́дитимемся
2 особа ги́дитимешся ги́дитиметеся, ги́дитиметесь
3 особа ги́дитиметься ги́дитимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ги́джуся, ги́джусь ги́димося, ги́димось, ги́димся
2 особа ги́дишся ги́дитеся, ги́дитесь
3 особа ги́диться ги́дяться
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ги́дячись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ги́дився, ги́дивсь ги́дилися, ги́дились
жін. р. ги́дилася, ги́дилась
сер. р. ги́дилося, ги́дилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ги́дившись

Словник синонімів

ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ[ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯдіал.,БРИ́ДИТИдіал.,ГЕ́РБУВАТИдіал.,ГАНЬБУВА́ТИдіал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).