-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ге́цнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ге́цнімо, ге́цнім
2 особа ге́цни ге́цніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ге́цну ге́цнемо, ге́цнем
2 особа ге́цнеш ге́цнете
3 особа ге́цне ге́цнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ге́цнув ге́цнули
жін.р. ге́цнула
сер.р. ге́цнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ге́цнувши

Словник синонімів

ПІДКИДА́ТИ[ПІДКИ́ДУВАТИрідко] (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИрозм., ЧУ́КАТИрозм., ГУ́ЦАТИрозм., ГУЦИ́КАТИрозм., ГЕ́ЦАТИ[ГИ́ЦАТИрідко] розм. (перев. дитину на руках або колінах). - Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути[ги́цнути]. Підкидав [легінь] топірчик високо вверх і ловив (Г. Хоткевич); Червоно-жовту і масну, як сир, Він голову підкидує відразу, Щось зжовує, неначе слинить фразу (М. Бажан); Вона висмикнула дитину з рук Шмалька й почала її чукикати (С. Чорнобривець); Олексій Федотович чукав на руках малого Олеся (В. Речмедін); Вона то гуцала його, то плескала по круглих щоках руками (Панас Мирний); Взяла [Люба] дитину з невмілих рук молодиці і почала її гуцикати (М. Стельмах); Якийсь заводіяка, заграючи з молодою матір’ю, бере її пикатого синка і гецає на руках (Ю. Яновський).

Словник відмінків

Інфінітив ге́цнути
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ге́цнімо, ге́цнім
2 особа ге́цни ге́цніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ге́цну ге́цнемо, ге́цнем
2 особа ге́цнеш ге́цнете
3 особа ге́цне ге́цнуть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ге́цнув ге́цнули
жін.р. ге́цнула
сер.р. ге́цнуло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ге́цнувши

Словник синонімів

ПІДКИДА́ТИ[ПІДКИ́ДУВАТИрідко] (різко кидати або піднімати вгору); ЧУКИ́КАТИрозм., ЧУ́КАТИрозм., ГУ́ЦАТИрозм., ГУЦИ́КАТИрозм., ГЕ́ЦАТИ[ГИ́ЦАТИрідко] розм. (перев. дитину на руках або колінах). - Док.: підки́нути, гу́цнути, ге́цнути[ги́цнути]. Підкидав [легінь] топірчик високо вверх і ловив (Г. Хоткевич); Червоно-жовту і масну, як сир, Він голову підкидує відразу, Щось зжовує, неначе слинить фразу (М. Бажан); Вона висмикнула дитину з рук Шмалька й почала її чукикати (С. Чорнобривець); Олексій Федотович чукав на руках малого Олеся (В. Речмедін); Вона то гуцала його, то плескала по круглих щоках руками (Панас Мирний); Взяла [Люба] дитину з невмілих рук молодиці і почала її гуцикати (М. Стельмах); Якийсь заводіяка, заграючи з молодою матір’ю, бере її пикатого синка і гецає на руках (Ю. Яновський).