германізований 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний германізо́ваний германізо́вана германізо́ване германізо́вані
родовий германізо́ваного германізо́ваної германізо́ваного германізо́ваних
давальний германізо́ваному германізо́ваній германізо́ваному германізо́ваним
знахідний германізо́ваний, германізо́ваного германізо́вану германізо́ване германізо́вані, германізо́ваних
орудний германізо́ваним германізо́ваною германізо́ваним германізо́ваними
місцевий на/у германізо́ваному, германізо́ванім на/у германізо́ваній на/у германізо́ваному, германізо́ванім на/у германізо́ваних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний германізо́ваний германізо́вана германізо́ване германізо́вані
родовий германізо́ваного германізо́ваної германізо́ваного германізо́ваних
давальний германізо́ваному германізо́ваній германізо́ваному германізо́ваним
знахідний германізо́ваний, германізо́ваного германізо́вану германізо́ване германізо́вані, германізо́ваних
орудний германізо́ваним германізо́ваною германізо́ваним германізо́ваними
місцевий на/у германізо́ваному, германізо́ванім на/у германізо́ваній на/у германізо́ваному, германізо́ванім на/у германізо́ваних