германізований 1 значення
-1-
дієприкметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | германізо́ваний | германізо́вана | германізо́ване | германізо́вані |
| родовий | германізо́ваного | германізо́ваної | германізо́ваного | германізо́ваних |
| давальний | германізо́ваному | германізо́ваній | германізо́ваному | германізо́ваним |
| знахідний | германізо́ваний, германізо́ваного | германізо́вану | германізо́ване | германізо́вані, германізо́ваних |
| орудний | германізо́ваним | германізо́ваною | германізо́ваним | германізо́ваними |
| місцевий | на/у германізо́ваному, германізо́ванім | на/у германізо́ваній | на/у германізо́ваному, германізо́ванім | на/у германізо́ваних |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | германізо́ваний | германізо́вана | германізо́ване | германізо́вані |
| родовий | германізо́ваного | германізо́ваної | германізо́ваного | германізо́ваних |
| давальний | германізо́ваному | германізо́ваній | германізо́ваному | германізо́ваним |
| знахідний | германізо́ваний, германізо́ваного | германізо́вану | германізо́ване | германізо́вані, германізо́ваних |
| орудний | германізо́ваним | германізо́ваною | германізо́ваним | германізо́ваними |
| місцевий | на/у германізо́ваному, германізо́ванім | на/у германізо́ваній | на/у германізо́ваному, германізо́ванім | на/у германізо́ваних |