генпрокурор 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | генпрокуро́р | генпрокуро́ри |
| родовий | генпрокуро́ра | генпрокуро́рів |
| давальний | генпрокуро́рові, генпрокуро́ру | генпрокуро́рам |
| знахідний | генпрокуро́ра | генпрокуро́рів |
| орудний | генпрокуро́ром | генпрокуро́рами |
| місцевий | на/у генпрокуро́рові, генпрокуро́рі | на/у генпрокуро́рах |
| кличний | генпрокуро́ре | генпрокуро́ри |