гендлювання 1 значення
-1-
іменник середнього роду
[зневажл.]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гендлюва́ння | |
родовий | гендлюва́ння | |
давальний | гендлюва́нню | |
знахідний | гендлюва́ння | |
орудний | гендлюва́нням | |
місцевий | на/у гендлюва́нні, гендлюва́нню | |
кличний | гендлюва́ння* |
відмінок | однина | множина |
називний | гендлюва́ння | |
родовий | гендлюва́ння | |
давальний | гендлюва́нню | |
знахідний | гендлюва́ння | |
орудний | гендлюва́нням | |
місцевий | на/у гендлюва́нні, гендлюва́нню | |
кличний | гендлюва́ння* |