ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Нпідсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКОрозм.; ВДАЛИНІ́[УДАЛИНІ́], ВДАЛЕЧИНІ́[УДАЛЕЧИНІ́] (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬпідсил. (перев. на велику відстань). - А де ж тут у вас криниця?.. - Далеко, на луці, он там під горою геть (Марко Вовчок); На позиченій кобилі далеко не заїдеш (прислів’я); Від війта до двора було неблизько (І. Франко); Весь вигін.. був запруджений возами, аж ген туди за вітряки (А. Головко); Вона йшла додому.., і тільки ген-ген, на самому краю її думок, таки з’явилася худібка, пощипуючи травицю (М. Стельмах); Дві хати стояли одна від одної далеченько (Б. Грінченко); Твій голос, друже, чую вдалині (М. Нагнибіда); Передовий патруль раптом помітив удалечині кілька білих силуетів (з газети); Могли б [утікачі] чкурнути геть світ за очі звідси (О. Гончар); Далі і хмарочки стали розходитись, і покотились геть-геть за крутії гори (Г. Квітка-Основ’яненко).

ДАЛЕ́КО (на великій відстані; на велику відстань), НЕБЛИ́ЗЬКО, ГЕН, ГЕН-ГЕ́Нпідсил., ДАЛЕЧЕ́НЬКОрозм.; ВДАЛИНІ́[УДАЛИНІ́], ВДАЛЕЧИНІ́[УДАЛЕЧИНІ́] (на великій відстані); ГЕТЬ, ГЕТЬ-ГЕ́ТЬпідсил. (перев. на велику відстань). - А де ж тут у вас криниця?.. - Далеко, на луці, он там під горою геть (Марко Вовчок); На позиченій кобилі далеко не заїдеш (прислів’я); Від війта до двора було неблизько (І. Франко); Весь вигін.. був запруджений возами, аж ген туди за вітряки (А. Головко); Вона йшла додому.., і тільки ген-ген, на самому краю її думок, таки з’явилася худібка, пощипуючи травицю (М. Стельмах); Дві хати стояли одна від одної далеченько (Б. Грінченко); Твій голос, друже, чую вдалині (М. Нагнибіда); Передовий патруль раптом помітив удалечині кілька білих силуетів (з газети); Могли б [утікачі] чкурнути геть світ за очі звідси (О. Гончар); Далі і хмарочки стали розходитись, і покотились геть-геть за крутії гори (Г. Квітка-Основ’яненко).