-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гаси́тель | гаси́телі |
родовий | гаси́теля | гаси́телів |
давальний | гаси́телеві, гаси́телю | гаси́телям |
знахідний | гаси́теля | гаси́телів |
орудний | гаси́телем | гаси́телями |
місцевий | на/у гаси́телеві, гаси́телю, гаси́телі | на/у гаси́телях |
кличний | гаси́телю | гаси́телі |
Словник синонімів
ГАСИ́ТЕЛЬ заст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИК заст., ГАСИ́ЛО заст., ГАСНИ́К заст. Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко).
ГЛУШИ́ТЕЛЬ зневажл. (той, хто перешкоджає розвитку чого-небудь), ГАСИ́ЛЬНИК розм., ГАСИ́ТЕЛЬ заст. В наш вік глушителям критики нема пошани (К. Гордієнко); Гаситель свіжих думок; Шевченко був нестримний, титанічно грізний у своїх прокльонах, звернених до.. гасителів усього світлого (з журналу).