-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гаси́тель гаси́телі
родовий гаси́теля гаси́телів
давальний гаси́телеві, гаси́телю гаси́телям
знахідний гаси́теля гаси́телів
орудний гаси́телем гаси́телями
місцевий на/у гаси́телеві, гаси́телю, гаси́телі на/у гаси́телях
кличний гаси́телю гаси́телі

Словник синонімів

ГАСИ́ТЕЛЬзаст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИКзаст.,ГАСИ́ЛОзаст.,ГАСНИ́Кзаст.Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко).
ГЛУШИ́ТЕЛЬзневажл. (той, хто перешкоджає розвитку чого-небудь), ГАСИ́ЛЬНИКрозм., ГАСИ́ТЕЛЬзаст.В наш вік глушителям критики нема пошани (К. Гордієнко); Гаситель свіжих думок; Шевченко був нестримний, титанічно грізний у своїх прокльонах, звернених до.. гасителів усього світлого (з журналу).