гасильник 2 значень

-1-
іменник чоловічого роду
(пристосування для гасіння полум’я) [арх.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гаси́льник гаси́льники
родовий гаси́льника гаси́льників
давальний гаси́льнику, гаси́льникові гаси́льникам
знахідний гаси́льник гаси́льники
орудний гаси́льником гаси́льниками
місцевий на/у гаси́льнику на/у гаси́льниках
кличний гаси́льнику* гаси́льники*

Словник синонімів

ГАСИ́ТЕЛЬзаст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИКзаст.,ГАСИ́ЛОзаст.,ГАСНИ́Кзаст.Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко).
-2-
іменник чоловічого роду, істота
(гаситель) [розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гаси́льник гаси́льники
родовий гаси́льника гаси́льників
давальний гаси́льнику, гаси́льникові гаси́льникам
знахідний гаси́льник гаси́льники
орудний гаси́льником гаси́льниками
місцевий на/у гаси́льнику на/у гаси́льниках
кличний гаси́льнику* гаси́льники*

Словник синонімів

ГАСИ́ТЕЛЬзаст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИКзаст.,ГАСИ́ЛОзаст.,ГАСНИ́Кзаст.Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гаси́льник гаси́льники
родовий гаси́льника гаси́льників
давальний гаси́льникові, гаси́льнику гаси́льникам
знахідний гаси́льника гаси́льників
орудний гаси́льником гаси́льниками
місцевий на/у гаси́льникові, гаси́льнику на/у гаси́льниках
кличний гаси́льнику гаси́льники

Словник синонімів

ГЛУШИ́ТЕЛЬзневажл. (той, хто перешкоджає розвитку чого-небудь), ГАСИ́ЛЬНИКрозм., ГАСИ́ТЕЛЬзаст.В наш вік глушителям критики нема пошани (К. Гордієнко); Гаситель свіжих думок; Шевченко був нестримний, титанічно грізний у своїх прокльонах, звернених до.. гасителів усього світлого (з журналу).