гарячка 2

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Гаря́чка  
родовий Гаря́чки  
давальний Гаря́чці  
знахідний Гаря́чку  
орудний Гаря́чкою  
місцевий на/у Гаря́чці  
кличний Гаря́чко*  
відмінок однина множина
називний гаря́чка гаря́чки
родовий гаря́чки гаря́чок
давальний гаря́чці гаря́чкам
знахідний гаря́чку гаря́чки
орудний гаря́чкою гаря́чками
місцевий на/у гаря́чці на/у гаря́чках
кличний гаря́чко* гаря́чки*

Словник синонімів

АЖІОТА́Ж (велике збудження, хвилювання навколо якої-небудь справи, питання), ГАРЯ́ЧКАрозм.,ЛИХОМА́НКАрозм.;БУМ (штучне пожвавлення на біржі з метою підвищення грошового курсу). Відкриття ауксину та його аналогів дало перший поштовх до того, що можна назвати "науковим ажіотажем" (М. Холодний); Я думала, що Вам тепер, під час виборової гарячки, то й циганські діти не милі, не те що мої листи (Леся Українка); Лихоманка іспитів і заліків почала спадати, і поступово порожніли кімнати гуртожитків (Н. Рибак); На Британських островах - бум. Ті, хто має гроші, скуповують антикваріат (з газети).
ГАРЯ́ЧИЙім. (запальна людина), ГАРЯ́ЧКАрозм. - Убиймо невіру, як ту собаку!.. - Що се ви мовите, нерозумні голови? - почали гарячих охолоджувати старі діди (Панас Мирний); - Надю! Ти таки добра гарячка! Тебе, як я бачу, бере якась нетерплячка (І. Нечуй-Левицький).
ГАРЯ́ЧКА (хвороба, що супроводжується високою температурою тіла), ВОГНЕВИ́ЦЯзаст.Чайченка тоді гарячка палила: без пам’яті сливе був він (Марко Вовчок); Здавалося, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогневицею (О. Ільченко).
ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РАрозм.,ГАРЯ́ЧКАрозм.,ВОГО́НЬпідсил. розм.,ПАЛпідсил. розм.,ЖАРА́діал. [Мальванов:] У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л. Смілянський); Суддя притулив руку до чола дитини - гарячки не було (О. Маковей); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі (Л. Первомайський); Огненний пал трохи пройшов, Івась просив їстки і питки (Панас Мирний); Жара палила його нутро (Н. Кобринська).
ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛпідсил.,ОП’ЯНІ́ННЯпідсил.,СП’ЯНІ́ННЯпідсил.,ХМІЛЬчого, підсил.,ГАРЯ́ЧКАпідсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯдіал.;АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Цього вечора Андрій допізна бродив по руднику, безцільно, просто так, від глибокого збудження (О. Гуреїв); Павло чує ті слова-заклики, ловить блискавиці-іскри і загоряється якимсь дивним палом (Д. Прилюк); Не можна воїнові зупинятися. Він у строю. І хай бурунить у ньому і клекоче поезії хміль, хай проситься в пісню, червоноармієць повинен іти, затиснувши суворо уста (Ю. Збанацький); Видко було, як подразнення їх [людей] росте з кожним днем (Г. Хоткевич). - Пор. за́пал, неспо́кій, 1. хвилюва́ння.
НАПРУ́ЖЕННЯ (стан посиленої, інтенсивної діяльності кого-, чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, КИПІ́ННЯпідсил.поет.,ГАРЯ́ЧКАпідсил.розм.Великі поети, художники народжуються в часи найбільших історичних змагань і напруження сил народу (О. Корнійчук); В трудовому чабанському сезоні стрижіння - це робота найвищої напруги (О. Гончар); Щодня якась поквапна напруженість, спішність, невідкладність (І. Ле); У змаганні, у кипінні Шахтарів лунає крок (С. Крижанівський); Почалася справжня будівнича гарячка (І. Ле).
ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКАрозм., ТРЯ́СЦЯрозм., ТРЯСУ́ЧКАрозм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯзаст., ТРЯСОВИ́ЦЯ[ТРЯСАВИ́ЦЯ]діал., ЗИ́МНИЦЯдіал., ХИ́НДЯдіал.З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (О. Донченко); Чайченка тоді гарячка палила; без пам’яті сливе був він (Марко Вовчок); Кожний день тріпала його лихоманка (П. Козланюк); Занедужав я, розгорівся, якась трясця мене трясла (Ганна Барвінок); То я почав був трохи нагріватись, а то відразу мене така трясучка вхопила, що склянка об блюдце тілько - цок-цок-цок! (Панас Мирний); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогницею (О. Ільченко); Розжени тих сімнадцять сім пропасниць-трясовиць (П. Чубинський); - Чи ти промокла, чи простудилася?Чи тебе зимниця б’є, чи й зовсім хора? (І. Франко).

Словник фразеологізмів

поро́ти гаря́чку. Діяти поспіхом, необдумано, нестримано і т. ін.; гарячкувати. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); А через тиждень знов почав гарячку пороти наш сусіда. День і ніч бігає, як навіжений (Є. Кравченко).

як (мов, нена́че і т. ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти, моло́ти, белькоті́ти і под. Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу. — Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам.— То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах); Меле язиком, неначе з гарячки (Укр.. присл..); // Не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. — І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! — затарабанила Олена (М. Стельмах).

як (мов, нена́че і т. ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти, моло́ти, белькоті́ти і под. Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу. — Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам.— То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах); Меле язиком, неначе з гарячки (Укр.. присл..); // Не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. — І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! — затарабанила Олена (М. Стельмах).

-2-
іменник жіночого роду

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Гаря́чка  
    родовий Гаря́чки  
    давальний Гаря́чці  
    знахідний Гаря́чку  
    орудний Гаря́чкою  
    місцевий на/у Гаря́чці  
    кличний Гаря́чко*  
    відмінок однина множина
    називний гаря́чка гаря́чки
    родовий гаря́чки гаря́чок
    давальний гаря́чці гаря́чкам
    знахідний гаря́чку гаря́чки
    орудний гаря́чкою гаря́чками
    місцевий на/у гаря́чці на/у гаря́чках
    кличний гаря́чко* гаря́чки*

    Словник синонімів

    АЖІОТА́Ж (велике збудження, хвилювання навколо якої-небудь справи, питання), ГАРЯ́ЧКАрозм.,ЛИХОМА́НКАрозм.;БУМ (штучне пожвавлення на біржі з метою підвищення грошового курсу). Відкриття ауксину та його аналогів дало перший поштовх до того, що можна назвати "науковим ажіотажем" (М. Холодний); Я думала, що Вам тепер, під час виборової гарячки, то й циганські діти не милі, не те що мої листи (Леся Українка); Лихоманка іспитів і заліків почала спадати, і поступово порожніли кімнати гуртожитків (Н. Рибак); На Британських островах - бум. Ті, хто має гроші, скуповують антикваріат (з газети).
    ГАРЯ́ЧИЙім. (запальна людина), ГАРЯ́ЧКАрозм. - Убиймо невіру, як ту собаку!.. - Що се ви мовите, нерозумні голови? - почали гарячих охолоджувати старі діди (Панас Мирний); - Надю! Ти таки добра гарячка! Тебе, як я бачу, бере якась нетерплячка (І. Нечуй-Левицький).
    ГАРЯ́ЧКА (хвороба, що супроводжується високою температурою тіла), ВОГНЕВИ́ЦЯзаст.Чайченка тоді гарячка палила: без пам’яті сливе був він (Марко Вовчок); Здавалося, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогневицею (О. Ільченко).
    ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РАрозм.,ГАРЯ́ЧКАрозм.,ВОГО́НЬпідсил. розм.,ПАЛпідсил. розм.,ЖАРА́діал. [Мальванов:] У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л. Смілянський); Суддя притулив руку до чола дитини - гарячки не було (О. Маковей); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі (Л. Первомайський); Огненний пал трохи пройшов, Івась просив їстки і питки (Панас Мирний); Жара палила його нутро (Н. Кобринська).
    ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛпідсил.,ОП’ЯНІ́ННЯпідсил.,СП’ЯНІ́ННЯпідсил.,ХМІЛЬчого, підсил.,ГАРЯ́ЧКАпідсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯдіал.;АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження). Цього вечора Андрій допізна бродив по руднику, безцільно, просто так, від глибокого збудження (О. Гуреїв); Павло чує ті слова-заклики, ловить блискавиці-іскри і загоряється якимсь дивним палом (Д. Прилюк); Не можна воїнові зупинятися. Він у строю. І хай бурунить у ньому і клекоче поезії хміль, хай проситься в пісню, червоноармієць повинен іти, затиснувши суворо уста (Ю. Збанацький); Видко було, як подразнення їх [людей] росте з кожним днем (Г. Хоткевич). - Пор. за́пал, неспо́кій, 1. хвилюва́ння.
    НАПРУ́ЖЕННЯ (стан посиленої, інтенсивної діяльності кого-, чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, КИПІ́ННЯпідсил.поет.,ГАРЯ́ЧКАпідсил.розм.Великі поети, художники народжуються в часи найбільших історичних змагань і напруження сил народу (О. Корнійчук); В трудовому чабанському сезоні стрижіння - це робота найвищої напруги (О. Гончар); Щодня якась поквапна напруженість, спішність, невідкладність (І. Ле); У змаганні, у кипінні Шахтарів лунає крок (С. Крижанівський); Почалася справжня будівнича гарячка (І. Ле).
    ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКАрозм., ТРЯ́СЦЯрозм., ТРЯСУ́ЧКАрозм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯзаст., ТРЯСОВИ́ЦЯ[ТРЯСАВИ́ЦЯ]діал., ЗИ́МНИЦЯдіал., ХИ́НДЯдіал.З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (О. Донченко); Чайченка тоді гарячка палила; без пам’яті сливе був він (Марко Вовчок); Кожний день тріпала його лихоманка (П. Козланюк); Занедужав я, розгорівся, якась трясця мене трясла (Ганна Барвінок); То я почав був трохи нагріватись, а то відразу мене така трясучка вхопила, що склянка об блюдце тілько - цок-цок-цок! (Панас Мирний); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогницею (О. Ільченко); Розжени тих сімнадцять сім пропасниць-трясовиць (П. Чубинський); - Чи ти промокла, чи простудилася?Чи тебе зимниця б’є, чи й зовсім хора? (І. Франко).

    Словник фразеологізмів

    поро́ти гаря́чку. Діяти поспіхом, необдумано, нестримано і т. ін.; гарячкувати. — Тут гарячки, товариство, пороти нічого. Треба з усіх боків обміркувати (А. Головко); А через тиждень знов почав гарячку пороти наш сусіда. День і ніч бігає, як навіжений (Є. Кравченко).

    як (мов, нена́че і т. ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти, моло́ти, белькоті́ти і под. Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу. — Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам.— То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах); Меле язиком, неначе з гарячки (Укр.. присл..); // Не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. — І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! — затарабанила Олена (М. Стельмах).

    як (мов, нена́че і т. ін.) з [бі́лої] гаря́чки, зі сл. говори́ти, моло́ти, белькоті́ти і под. Не зовсім осмислено, не обдумано, згарячу. — Усе пропало, усе — мов з гарячки говорив [Євдоким Юренко] сусідам.— То треба скоріше виїжджати (М. Стельмах); Меле язиком, неначе з гарячки (Укр.. присл..); // Не зовсім осмислений, обдуманий; беззмістовний. — І не слухайте його, пришелепкуватого! Що він тямить? Меле таке, як з білої гарячки! — затарабанила Олена (М. Стельмах).