-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гарцівни́к гарцівники́
родовий гарцівника́ гарцівникі́в
давальний гарцівнико́ві, гарцівнику́ гарцівника́м
знахідний гарцівника́ гарцівникі́в
орудний гарцівнико́м гарцівника́ми
місцевий на/у гарцівнико́ві, гарцівнику́ на/у гарцівника́х
кличний гарцівнику́ гарцівники́

Словник синонімів

ПУСТУ́Н (той, хто любить пустувати), БЕШКЕ́ТНИК, ЗБИТОЧНИК[ЗБИТОШНИК]розм.,ШИ́БЕНИКрозм.,ЖИРУ́Нрозм.,ПОСТРИБУ́Нрозм.,ШАЛАПУ́Трозм.,ШАЛАПУ́ТНИКрозм.,ШКО́ДАрозм.,ХАЛАМИ́ДНИКрозм.,ПАЛИ́ВОДАпідсил. розм.,ПАЛИ́СВІТпідсил. розм.,ГАРЦІВНИ́Кдіал.,ШАЛИВІРдіал.,ГАЙДАБУ́РАдіал.,ГАЛАБУ́РДНИКдіал.Стрибали отак пустуни, стрибали - і ввечері Юрко вже ледве доліз скоцюрблений до хати (П. Козланюк); Збиточник повторив слова професора, наслідуючи його інтонацію (О. Кобилянська); [Командир застави:] Ну й жируни! Я ж наказав - до штабу... (П. Воронько); - Здоров, Толю! - термосав за плечі дико радий шалапут [Івашко]. - Прокинься! (Я. Качура); Між школярськими голосами лунає сердитий крик старого Богуша. - В церков! В церков, шалапутники! (С. Васильченко); - Зараз стрельнем по вороні, халамидники малі! (Б. Олійник); Такий уже він паливода - здібний, але ж непосидючий, до науки не дуже охочий (Ю. Збанацький); Оксен, позираючи на молодь, що їхала із сміхом та витівками, пригадував і свої юнацькі роки, коли він також був такий шаливір та веселун (Григорій Тютюнник); Дозорці вважали йогоза непосидющого галабурдника (І. Франко).
ТАНЦЮРИ́СТ, ТАНЦІВНИ́К, ТАНЦЮВА́ЛЬНИКрозм., ТАНЕ́ЧНИКзаст., ТАНЦЮ́Рзаст., ТАНЦЮ́РАзаст., ГАРЦІВНИ́Кдіал.Іринка багато танцювала. Не встигала обернутися з одним танцюристом, а тут уже - другий (М. Томчаній); Вилетів один танцівник, пішов навприсядки (З. Тулуб); Цвіли сади, і стояла золота курява, збита танцювальниками (В. Яворівський); В товаристві [пан Цяпцяланський] дуже милий, особливо при дамах, добрий танечник (І. Франко); Кобза не договорив, бо пари танцюрів увійшли в залу, і він знову витріщився на молоду (О. Стороженко); Земля стугонить під важким, тактованим гупанням сільських танцюр, що вибивають гопака (І. Франко).