-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гарцюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гарцю́ймо
2 особа гарцю́й гарцю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гарцюва́тиму гарцюва́тимемо, гарцюва́тимем
2 особа гарцюва́тимеш гарцюва́тимете
3 особа гарцюва́тиме гарцюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гарцю́ю гарцю́ємо, гарцю́єм
2 особа гарцю́єш гарцю́єте
3 особа гарцю́є гарцю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гарцю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гарцюва́в гарцюва́ли
жін. р. гарцюва́ла
сер. р. гарцюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гарцюва́вши

Словник синонімів

ГАРЦЮВА́ТИ (про коней - грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці), БАСУВА́ТИ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ВИБАСО́ВУВАТИ, ГЕРЦЮВА́ТИдіал.;ГОПЦЮВА́ТИрозм. (підскакувати). Гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Колесник); Кінь гарний, расовий, басує, що й не вдержиш (М. Коцюбинський); Хороші в мене коні.. грають на припоні (А. Малишко); Кінь вигравав, ставав дибки, а з-під його копит сипались жмутами страшні блискавки (І. Нечуй-Левицький); Веде [Йонька] жеребця. А він вибасовує та ногами витьохкує, годі втримати (Григорій Тютюнник); Під гаківницями гопцюють коні (Словник Б. Грінченка).
ГАРЦЮВА́ТИ (на кому - їхати верхи, демонструючи зграбність, вміння), БАСУВА́ТИна кому, ВИГРАВА́ТИна кому, ким,ВИБАСО́ВУВАТИна кому,ГРА́ТИким,ГЕРЦЮВА́ТИна кому, діал.Кавалеристи гарцювали на розкішних скакунах (О. Ільченко); Козаки на конях жваво басували (П. Грабовський); Збоку їхали офіцери, виграючи на баских конях (І. Нечуй-Левицький); Цигани хвацько вигравали кіньми (З. Тулуб); Назустріч ішла кавалерійська румунська дивізія, граючи кіньми (О. Гончар).
ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИрозм., ГОПЦЮВА́ТИрозм., ГО́ПКАТИрозм., ГО́ПАТИрозм.; СКАКА́ТИрозм., СТРИБА́ТИрозм., ГАЦА́ТИрозм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИрозм., КРЕСА́ТИрозм., САДИ́ТИрозм., ШКВА́РИТИрозм., ВИТИНА́ТИрозм., УТИНА́ТИрозм., ТЯ́ТИрозм., ВІДДИРА́ТИрозм. (із запалом, швидко); ВИТАНЦЬО́ВУВАТИрозм. (із запалом або довго); ВИКАБЛУ́ЧУВАТИрозм. (б’ючи підборами); ВИБИВА́ТИрозм. (притупуючи); ПРОТАНЦЬО́ВУВАТИрозм. (певну відстань, якийсь час). Дві пари швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Б. Грінченко); Хлопці, піт аж ллється з шкури, Коло їх гарцюють (П. Гулак-Артемовський); Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (П. Гулак-Артемовський); Як уже вийдуть на вулицю, то-то вже співають дівчата, а хлопці гопкають дружби (Словник Б. Грінченка); Підтикався [писар] та й давай вегері скакати перед громадою (Г. Квітка-Основ’яненко); Не до Бога полинули ті палкі молитви палких фанатиків: пішли вони до темних сил, котрі у пеклі аж стрибали гопака, зачувши ті неправдиві молитви (І. Нечуй-Левицький); - Не бійся, якби з хлопцями, то так би гацала козачка́, що аж хата трусилася б! (І. Нечуй-Левицький); І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: - Тра-та-та! (Остап Вишня); З мотокорпусу хлопці-молодці Крешуть "Яблучко" на мостовій (А. Малишко); - Сади, Мітла, сади! - кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (П. Панч); Хлопці шкварили "Яблучко" з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко); - А ми гуляємо, гопака витинаємо (Б. Грінченко); Кобзар вшкварив, а козаки - Аж Хортиця гнеться - Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко); Як вітер, літає Марина, танцює-витанцьовує (І. Нечуй-Левицький); В хлоп’ячому гуртожитку.. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (С. Журахович); Он ланкова з трактористом Іваном.. Так пропливають у згоді з баяном, Так вибивають, що тягне й мене (С. Олійник); Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (О. Довженко).

Словник відмінків

Інфінітив гарцюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гарцю́ймо
2 особа гарцю́й гарцю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гарцюва́тиму гарцюва́тимемо, гарцюва́тимем
2 особа гарцюва́тимеш гарцюва́тимете
3 особа гарцюва́тиме гарцюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гарцю́ю гарцю́ємо, гарцю́єм
2 особа гарцю́єш гарцю́єте
3 особа гарцю́є гарцю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гарцю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гарцюва́в гарцюва́ли
жін. р. гарцюва́ла
сер. р. гарцюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гарцюва́вши

Словник синонімів

ГАРЦЮВА́ТИ (про коней - грайливо бігти або тупцювати, підскакувати на місці), БАСУВА́ТИ, ГРА́ТИ, ВИГРАВА́ТИ, ВИБАСО́ВУВАТИ, ГЕРЦЮВА́ТИдіал.;ГОПЦЮВА́ТИрозм. (підскакувати). Гарцюють коні, стають дибки, крешуть підковами брук (П. Колесник); Кінь гарний, расовий, басує, що й не вдержиш (М. Коцюбинський); Хороші в мене коні.. грають на припоні (А. Малишко); Кінь вигравав, ставав дибки, а з-під його копит сипались жмутами страшні блискавки (І. Нечуй-Левицький); Веде [Йонька] жеребця. А він вибасовує та ногами витьохкує, годі втримати (Григорій Тютюнник); Під гаківницями гопцюють коні (Словник Б. Грінченка).
ГАРЦЮВА́ТИ (на кому - їхати верхи, демонструючи зграбність, вміння), БАСУВА́ТИна кому, ВИГРАВА́ТИна кому, ким,ВИБАСО́ВУВАТИна кому,ГРА́ТИким,ГЕРЦЮВА́ТИна кому, діал.Кавалеристи гарцювали на розкішних скакунах (О. Ільченко); Козаки на конях жваво басували (П. Грабовський); Збоку їхали офіцери, виграючи на баских конях (І. Нечуй-Левицький); Цигани хвацько вигравали кіньми (З. Тулуб); Назустріч ішла кавалерійська румунська дивізія, граючи кіньми (О. Гончар).
ТАНЦЮВА́ТИ (виконувати танець), ГАРЦЮВА́ТИрозм., ГОПЦЮВА́ТИрозм., ГО́ПКАТИрозм., ГО́ПАТИрозм.; СКАКА́ТИрозм., СТРИБА́ТИрозм., ГАЦА́ТИрозм. (підстрибуючи); ЧЕСА́ТИрозм., КРЕСА́ТИрозм., САДИ́ТИрозм., ШКВА́РИТИрозм., ВИТИНА́ТИрозм., УТИНА́ТИрозм., ТЯ́ТИрозм., ВІДДИРА́ТИрозм. (із запалом, швидко); ВИТАНЦЬО́ВУВАТИрозм. (із запалом або довго); ВИКАБЛУ́ЧУВАТИрозм. (б’ючи підборами); ВИБИВА́ТИрозм. (притупуючи); ПРОТАНЦЬО́ВУВАТИрозм. (певну відстань, якийсь час). Дві пари швидко рушалися серед натовпу - то вони танцювали (Б. Грінченко); Хлопці, піт аж ллється з шкури, Коло їх гарцюють (П. Гулак-Артемовський); Ріжуть скрипки і бандури, Дівчата гопцюють (П. Гулак-Артемовський); Як уже вийдуть на вулицю, то-то вже співають дівчата, а хлопці гопкають дружби (Словник Б. Грінченка); Підтикався [писар] та й давай вегері скакати перед громадою (Г. Квітка-Основ’яненко); Не до Бога полинули ті палкі молитви палких фанатиків: пішли вони до темних сил, котрі у пеклі аж стрибали гопака, зачувши ті неправдиві молитви (І. Нечуй-Левицький); - Не бійся, якби з хлопцями, то так би гацала козачка́, що аж хата трусилася б! (І. Нечуй-Левицький); І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають: - Тра-та-та! (Остап Вишня); З мотокорпусу хлопці-молодці Крешуть "Яблучко" на мостовій (А. Малишко); - Сади, Мітла, сади! - кричали танцюристи до круглого, як барило, козака (П. Панч); Хлопці шкварили "Яблучко" з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко); - А ми гуляємо, гопака витинаємо (Б. Грінченко); Кобзар вшкварив, а козаки - Аж Хортиця гнеться - Метелиці та гопака Гуртом оддирають (Т. Шевченко); Як вітер, літає Марина, танцює-витанцьовує (І. Нечуй-Левицький); В хлоп’ячому гуртожитку.. викаблучували такого гопака, що будинок ходором ходив (С. Журахович); Он ланкова з трактористом Іваном.. Так пропливають у згоді з баяном, Так вибивають, що тягне й мене (С. Олійник); Василь творив свій танець на сонних вуличках не вперше. Коли він протанцьовував коло чиєїсь клуні чи кошари, старі люди не раз прокидались (О. Довженко).