-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив гартува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гарту́ймо
2 особа гарту́й гарту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гартува́тиму гартува́тимемо, гартува́тимем
2 особа гартува́тимеш гартува́тимете
3 особа гартува́тиме гартува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гарту́ю гарту́ємо, гарту́єм
2 особа гарту́єш гарту́єте
3 особа гарту́є гарту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гарту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гартува́в гартува́ли
жін. р. гартува́ла
сер. р. гартува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
гарто́ваний
Безособова форма
гарто́вано
Дієприслівник
гартува́вши

Словник синонімів

ГАРТУВА́ТИ (надавати металевим виробам твердості, пружності, міцності нагріванням з наступним швидким охолодженням), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, СТАЛИ́ТИ. - Док.: загартува́ти, ви́сталити. Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Та не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували, Щоб перегризти (Т. Шевченко); Найбільше пишаються аравійці мечами з Багдада. Відомо всім, як вони загартовують їх: летять на скажених конях супроти холодного повітря (С. Скляренко); Богатир сказав народу: - То ж я з ваших рук не вроду, а народну мудрість пив, не в огні - в народній силі всепоборний меч сталив (Н. Забіла).
ГАРТУВА́ТИ (виховувати моральну й фізичну стійкість), ЗАГАРТО́ВУВАТИ. - Док.: загартува́ти. Хлопців під приводом, що гартує їх, почала [опікунка] систематично привчати до голоду й холоду (І. Франко); Сагайдачний гартував козацьке військо в боях та походах (З. Тулуб); Каторга й заслання підточили його здоров’я, але загартували волю до перемоги (Ю. Яновський).