гарнець 1 значень
-1-
іменник чоловічого роду
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | га́рнець | га́рнці |
| родовий | га́рнця | га́рнців |
| давальний | га́рнцю, га́рнцеві | га́рнцям |
| знахідний | га́рнець | га́рнці |
| орудний | га́рнцем | га́рнцями |
| місцевий | на/у га́рнці, га́рнцю | на/у га́рнцях |
| кличний | га́рнцю* | га́рнці* |
Словник синонімів
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | га́рнець | га́рнці |
| родовий | га́рнця | га́рнців |
| давальний | га́рнцю, га́рнцеві | га́рнцям |
| знахідний | га́рнець | га́рнці |
| орудний | га́рнцем | га́рнцями |
| місцевий | на/у га́рнці, га́рнцю | на/у га́рнцях |
| кличний | га́рнцю* | га́рнці* |