гармонічний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | гармоні́чний | гармоні́чна | гармоні́чне | гармоні́чні |
| родовий | гармоні́чного | гармоні́чної | гармоні́чного | гармоні́чних |
| давальний | гармоні́чному | гармоні́чній | гармоні́чному | гармоні́чним |
| знахідний | гармоні́чний, гармоні́чного | гармоні́чну | гармоні́чне | гармоні́чні, гармоні́чних |
| орудний | гармоні́чним | гармоні́чною | гармоні́чним | гармоні́чними |
| місцевий | на/у гармоні́чному, гармоні́чнім | на/у гармоні́чній | на/у гармоні́чному, гармоні́чнім | на/у гармоні́чних |
Словник синонімів
Словник антонімів
| ГАРМОНІЯ | ДИСГАРМОНІЯ |
| Злагоджене звучання, приємне для слуху, співзвучність, милозвучність. | Порушення гармонії, відсутність милозвучності, какофонія. |
| Гармонія душевна, задушевна, мила, незвичайна, повна, прекрасна, приємна, рівна, чарівна, чудова ~ дисгармонія жахлива, небувала, незвична, неймовірна, неприваблива, неприємна, яка ріже вуха. Звучала, лилася, неслася, чулася з будинку, із сцени, з лісу гармонія ~ дисгармонія. | |
| Вся природа з небом і землею, з водою, квітками, лісами і горами здавалася однією піснею, гармонією. Вона [Балабушиха] зачудувалася од такої несподіваної дисгармонії і глянула на Балабуху дуже сердито (I. Нечуй-Левицький). | |
| Гармоніювати //гармонувати ~дисгармонувати //дисгармоніювати, гармонійний //гармонічний ~дисгармонійний, гармонійність ~дисгармонійність, гармонічно ~дисгармонічно | |