гармонізувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | гармонізува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | гармонізу́ймо | |
2 особа | гармонізу́й | гармонізу́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | гармонізува́тиму | гармонізува́тимемо, гармонізува́тимем |
2 особа | гармонізува́тимеш | гармонізува́тимете |
3 особа | гармонізува́тиме | гармонізува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | гармонізу́ю | гармонізу́ємо, гармонізу́єм |
2 особа | гармонізу́єш | гармонізу́єте |
3 особа | гармонізу́є | гармонізу́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
гармонізу́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | гармонізува́в | гармонізува́ли |
жін. р. | гармонізува́ла | |
сер. р. | гармонізува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
гармонізо́ваний | ||
Безособова форма | ||
гармонізо́вано | ||
Дієприслівник | ||
гармонізува́вши |