II. ГАРМО́НІЯ (музичний інструмент), ГАРМО́НІКА, ГАРМО́НЬрозм.рідко;ДВОРЯ́ДКА (з двома рядами клавіш). Коли зовсім смеркло, на вулиці розкотисто заграла гармонія (О. Копиленко); Він нам пісеньку нехитру Грав на гармоніці (Л. Первомайський); На всі лади заливалась голосиста гармонь (О. Гончар); Чорна дворядка, оздоблена металевими й перламутровими інкрустаціями, звично лежала на спині [Луки] (І. Кириленко).