гармонувати 1 значень
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | гармонува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | гармону́ймо | |
2 особа | гармону́й | гармону́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | гармонува́тиму | гармонува́тимемо, гармонува́тимем |
2 особа | гармонува́тимеш | гармонува́тимете |
3 особа | гармонува́тиме | гармонува́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | гармону́ю | гармону́ємо, гармону́єм |
2 особа | гармону́єш | гармону́єте |
3 особа | гармону́є | гармону́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
гармону́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | гармонува́в | гармонува́ли |
жін. р. | гармонува́ла | |
сер. р. | гармонува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
гармонува́вши |
Словник синонімів
Словник антонімів
ГАРМОНІЯ | ДИСГАРМОНІЯ |
Злагоджене звучання, приємне для слуху, співзвучність, милозвучність. | Порушення гармонії, відсутність милозвучності, какофонія. |
Гармонія душевна, задушевна, мила, незвичайна, повна, прекрасна, приємна, рівна, чарівна, чудова ~ дисгармонія жахлива, небувала, незвична, неймовірна, неприваблива, неприємна, яка ріже вуха. Звучала, лилася, неслася, чулася з будинку, із сцени, з лісу гармонія ~ дисгармонія. | |
Вся природа з небом і землею, з водою, квітками, лісами і горами здавалася однією піснею, гармонією. Вона [Балабушиха] зачудувалася од такої несподіваної дисгармонії і глянула на Балабуху дуже сердито (I. Нечуй-Левицький). | |
Гармоніювати //гармонувати ~дисгармонувати //дисгармоніювати, гармонійний //гармонічний ~дисгармонійний, гармонійність ~дисгармонійність, гармонічно ~дисгармонічно |