-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гарма́тник гарма́тники
родовий гарма́тника гарма́тників
давальний гарма́тникові, гарма́тнику гарма́тникам
знахідний гарма́тника гарма́тників
орудний гарма́тником гарма́тниками
місцевий на/у гарма́тникові, гарма́тнику на/у гарма́тниках
кличний гарма́тнику гарма́тники

Словник синонімів

АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Шрозм.,ВОГНЕВИ́Крозм.,БАТАРЕ́ЄЦЬрозм.,БОМБАРДИ́Рзаст.,ПУШКА́Рзаст.;КАНОНІ́Ріст.;КОМЕНДО́Р (морський артилерист). Артилеристи з веселим перегуком тягнули вперед гармати (О. Гончар); Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Яновський); Гармаші по сонцю золотому Звозили гармати для салюту (І. Нехода); Клопочуться біля гармат вогневики. Обчислювачі уточнюють дані (з газети); Ось тут стояли на смерть батарейці (І. Цюпа); Покликне Сомко на своїх козаків: - До шику! До лави! Пушкарі, риштуйте гармати (П. Куліш); Професор Ф. Рубо змалював у панорамі "Оборона Севастополя" каноніра Авер’яна Лагутіна (В. Кучер); Микола Панасюк досконало опанував професію першого комендора гармати (П. Автомонов).