-2-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Гарка́вець | |
| родовий | Гарка́вця | |
| давальний | Гарка́вцю, Гарка́вцеві | |
| знахідний | Гарка́вець | |
| орудний | Гарка́вцем | |
| місцевий | на/у Гарка́вці, Гарка́вцю | |
| кличний | Гарка́вцю* | |
| відмінок | однина | множина |
| називний | гарка́вець | гарка́вці |
| родовий | гарка́вця | гарка́вців |
| давальний | гарка́вцеві, гарка́вцю | гарка́вцям |
| знахідний | гарка́вця | гарка́вців |
| орудний | гарка́вцем | гарка́вцями |
| місцевий | на/у гарка́вцеві, гарка́вці, гарка́вцю | на/у гарка́вцях |
| кличний | гарка́вцю | гарка́вці |
Словник синонімів
ГАРКА́ВИЙ ім. (той, хто нечітко вимовляє звук "р"), ГАРКУ́ША розм., ГАРКА́ВЕЦЬ розм., ГАРКУ́Н розм.
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Гарка́вець | |
| родовий | Гарка́вця | |
| давальний | Гарка́вцю, Гарка́вцеві | |
| знахідний | Гарка́вець | |
| орудний | Гарка́вцем | |
| місцевий | на/у Гарка́вці, Гарка́вцю | |
| кличний | Гарка́вцю* | |
| відмінок | однина | множина |
| називний | гарка́вець | гарка́вці |
| родовий | гарка́вця | гарка́вців |
| давальний | гарка́вцеві, гарка́вцю | гарка́вцям |
| знахідний | гарка́вця | гарка́вців |
| орудний | гарка́вцем | гарка́вцями |
| місцевий | на/у гарка́вцеві, гарка́вці, гарка́вцю | на/у гарка́вцях |
| кличний | гарка́вцю | гарка́вці |
Словник синонімів
ГАРКА́ВИЙ ім. (той, хто нечітко вимовляє звук "р"), ГАРКУ́ША розм., ГАРКА́ВЕЦЬ розм., ГАРКУ́Н розм.