-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив гари́кати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гари́каймо
2 особа гари́кай гари́кайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гари́катиму гари́катимемо, гари́катимем
2 особа гари́катимеш гари́катимете
3 особа гари́катиме гари́катимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гари́каю гари́каємо, гари́каєм
2 особа гари́каєш гари́каєте
3 особа гари́кає гари́кають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гари́каючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гари́кав гари́кали
жін. р. гари́кала
сер. р. гари́кало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гари́кавши

Словник синонімів

ПОКРИ́КУВАТИ[ПОКРИКА́ТИрідше] (час від часу кричати), ПОКЛИ́КУВАТИ, ПОГУ́КУВАТИ, НАГУ́КУВАТИ, ПОГЕ́ЙКУВАТИрозм.,НАКЛИ́КУВАТИдіал.;ГАРИ́КАТИрозм.,ГИ́РКАТИрозм. (сердито). - Боржій, боржій, жінко! - покрикує на неї Гвинтовка (П. Куліш); - Рист! - хльоска ззаду гонінник. - Рист! рист! - покликують і собі вівчарі... (М. Коцюбинський); Ґелґотять [гуси], погукують з неба (М. Чабанівський); Двірник у білому фартусі з мітлою нагукує: - Проходь звідсіль! (В. Кучер); Стара, погейкуючи на корову, зникла в чорній гущавині садка (І. Кириленко); На постелі перекидався з боку на бік старий Прокіпчук. Бурмотів щось крізь сон, як би накликував на коні (Мирослав Ірчан); Трохи не до півдня вона стояла, як вірна собака коло хвіртки, і гарикала (Панас Мирний); Не любить невістка свекруху. Гиркає на неї (Остап Вишня).