ГА́РЕЦЬзаст. (старовинна міра сипких тіл; посудина відповідної місткості), ГА́РНЕЦЬзаст.На качку давали з економії по гарцеві зерна, але качка за літо здохла б, а не прохарчувалась би тим гарцем (І. Нечуй-Левицький); - Дай коневі спокій, Андрушка! - сказала я суворо, - він певне на бійку не заслужив, він голодний та змучений і заслугує скорше на добрий гарнець оброку (О. Кобилянська).