-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив гардува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гарду́ймо
2 особа гарду́й гарду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гардува́тиму гардува́тимемо, гардува́тимем
2 особа гардува́тимеш гардува́тимете
3 особа гардува́тиме гардува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гарду́ю гарду́ємо, гарду́єм
2 особа гарду́єш гарду́єте
3 особа гарду́є гарду́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гарду́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гардува́в гардува́ли
жін. р. гардува́ла
сер. р. гардува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гардува́вши

Словник синонімів

ГАТИ́ТИ (робити гатку або греблю, відгороджуючи воду), ЗАГА́ЧУВАТИ, ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ПРИГА́ЧУВАТИ, ГАРДУВА́ТИ діал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). - Док.: загати́ти, перегати́ти, пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом. Гачу, гачу - не загачу, Кого люблю - не побачу (пісня); [Граф:] Перегати струменю його шлях, він собі знайде другий (І. Карпенко-Карий); Гардувати у ставку воду (Словник Б. Грінченка).
ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИзах., СПАЦЕРУВА́ТИдіал., ГАРДУВА́ТИдіал., ГУ́ЛІдит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯрозм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИрозм. (протягом певного часу); ФЛАНІ́РУВАТИзаст. (без діла, без мети). В найбільший вітер я все ж можу гуляти за горою в затишному місці (М. Коцюбинський); Шпацирував [чоловік] за ним по тому ж приморському бульвару (І. Ле); Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (В. Стефаник); До лісу почвалав [Еней], Де ґардовав [ґардував] Евандр з попами (І. Котляревський); Не плач, дитинко, гулі підемо (Словник Б. Грінченка); Грає музика, чути сміх, прогулюються пари (Ю. Яновський); Я проходжувався алеєю від хати до дороги, любуючись чудовим дощем (О. Кобилянська); - Чи не підете проходитись трохи по садку? (І. Нечуй-Левицький); Він спостерігав по-святковому одягнених севастопольців, що походжали в товаристві моряків (В. Кучер); - А! Розгулюєте? - зустрів мене в фойє бадьорий.. дідусь (П. Тичина); Дівчата красні, як калина; вигулюють між саньми (К. Гордієнко); Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Ф. Бурлака).

Словник відмінків

Інфінітив гардува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гарду́ймо
2 особа гарду́й гарду́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гардува́тиму гардува́тимемо, гардува́тимем
2 особа гардува́тимеш гардува́тимете
3 особа гардува́тиме гардува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гарду́ю гарду́ємо, гарду́єм
2 особа гарду́єш гарду́єте
3 особа гарду́є гарду́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гарду́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гардува́в гардува́ли
жін. р. гардува́ла
сер. р. гардува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гардува́вши

Словник синонімів

ГАТИ́ТИ (робити гатку або греблю, відгороджуючи воду), ЗАГА́ЧУВАТИ, ПЕРЕГА́ЧУВАТИ, ПРИГА́ЧУВАТИ, ГАРДУВА́ТИ діал. (перекривати річку, потік гаткою, греблею). - Док.: загати́ти, перегати́ти, пригати́ти. Ой, піду я низом, низом Та й загачу греблю хмизом. Гачу, гачу - не загачу, Кого люблю - не побачу (пісня); [Граф:] Перегати струменю його шлях, він собі знайде другий (І. Карпенко-Карий); Гардувати у ставку воду (Словник Б. Грінченка).
ГУЛЯ́ТИ (ходити заради відпочинку, задоволення), ШПАЦИРУВА́ТИзах., СПАЦЕРУВА́ТИдіал., ГАРДУВА́ТИдіал., ГУ́ЛІдит., розм.; ПРОГУ́ЛЮВАТИСЯ, ПРОХО́ДЖУВАТИСЯ, ПРОХО́ДИТИСЯ, ПОХОДЖА́ТИ, ПРОХОДЖА́ТИСЯрозм. (туди й назад); РОЗГУ́ЛЮВАТИ, ВИГУ́ЛЮВАТИрозм. (протягом певного часу); ФЛАНІ́РУВАТИзаст. (без діла, без мети). В найбільший вітер я все ж можу гуляти за горою в затишному місці (М. Коцюбинський); Шпацирував [чоловік] за ним по тому ж приморському бульвару (І. Ле); Купаюся рано, а потім сиджу в парку або йду спацерувати (В. Стефаник); До лісу почвалав [Еней], Де ґардовав [ґардував] Евандр з попами (І. Котляревський); Не плач, дитинко, гулі підемо (Словник Б. Грінченка); Грає музика, чути сміх, прогулюються пари (Ю. Яновський); Я проходжувався алеєю від хати до дороги, любуючись чудовим дощем (О. Кобилянська); - Чи не підете проходитись трохи по садку? (І. Нечуй-Левицький); Він спостерігав по-святковому одягнених севастопольців, що походжали в товаристві моряків (В. Кучер); - А! Розгулюєте? - зустрів мене в фойє бадьорий.. дідусь (П. Тичина); Дівчата красні, як калина; вигулюють між саньми (К. Гордієнко); Дзенькаючи шпорами і тягнучи величезні палаші на коліщатках, фланірували браві кавалергарди (Ф. Бурлака).