-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гардеро́б гардеро́би
родовий гардеро́ба гардеро́бів
давальний гардеро́бу, гардеро́бові гардеро́бам
знахідний гардеро́б гардеро́би
орудний гардеро́бом гардеро́бами
місцевий на/у гардеро́бі на/у гардеро́бах
кличний гардеро́бе* гардеро́би*

Словник синонімів

ГАРДЕРО́Б (приміщення в громадському будинку для зберігання верхнього одягу), РОЗДЯГА́ЛЬНЯ, ГАРДЕРО́БНА, ПЕРЕОДЯГА́ЛЬНЯрозм.,РОЗДЯГА́ЛКАрозм.,ША́ТНЯдіал.Концерт скінчився, оплески затихли, публіка юрмилась біля гардеробів (Л. Дмитерко); Швейцар не пустив мене в середину Палацу, тому що я не здав у роздягальні кашкета (Л. Смілянський); Долітали голоси з гардеробної - дехто переодягався на роботу (Д. Ткач); Вийшовши з переодягальні, Тобиш просто перед дверима побачив "Москвича" (А. Хорунжий); Лікар, на ходу скидаючи пальто, поспішив до роздягалки (Ю. Шовкопляс).
О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ[ВБРА́ННЯ], УБИРА́ННЯ[ВБИРА́ННЯ], УБІ́Р[ВБІР], ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНАрозм.,О́ДІЖрозм.,ОДЯГА́НКАрозм.,ВДЯГА́НКА[УДЯГА́НКА]розм.,ОДЯГА́ЛОрозм.,ОДІВА́ННЯрозм.,ОДІ́ННЯрозм.,МАНА́ТКИмн.,розм., МАНА́ТТЯрозм.,РЯДНИ́НАрозм., ОБЛАЧЕ́ННЯуроч., ірон.,ПЛА́ТТЯзаст.,ПЛАХІ́ТТЯзаст.,ОДІ́Язаст.,ОДЯ́ГАдіал.,ОГО́РТКАдіал.,НО́ШАдіал.,РО́БАдіал.,ЛУДІ́ННЯдіал.,ФА́НТЯдіал.,ФАНТИ́НАдіал.;ВЕРЕ́ТА, ВЕРЕТЯ́НКА, ВЕРЕ́ТИЩЕзаст. (з грубої тканини); ГАРДЕРО́Б (про сукупність таких виробів для однієї людини); КОСТЮ́М (звичайно національний); НАРЯ́Д, ПРИБО́РИмн., діал. (гарний, святковий одяг); ША́ТИмн., заст., поет.,РИ́ЗАперев. мн., заст., поет. (багатий, розкішний одяг); ДРА́НТЯрозм.,ЛАХМІ́ТТЯрозм.,ШМА́ТТЯрозм., зневажл., ГАНЧІ́РКАрозм., зневажл. (старий, подертий, а також - взагалі про одяг). Гетьман був у простому хатньому одязі - у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (П. Панч); Не одежа красить людину, а добрі діла (прислів’я); В убранні багрянім на троні, Від ізмарагдів блискучому, Феб засідав світлосяйний (М. Зеров); Ой піду я охотою в службу, Дадуть мені тісне убирання, Солдатське вічне горювання (пісня); Любила Параска уборами менжувати (Панас Мирний); Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш панії в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка); Багато гостей, серед яких чимало в маскарадних строях (І. Кочерга); Одягнені в благеньку одежину, хлоп’ята теж прийшли зустрічати партизанів (А. Шиян); Згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Пішла до скрині, відкинула важку дубову ляду, дістала з-під якихось одяганок бобрикове пальто (М. Стельмах); Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Словник Б. Грінченка); Різнила Кучія хіба що повнота, її не могло приховати ніяке одіння (М. Олійник); Для одежі не було опрічної коморки, де можна було б поскладати й замкнути свої бурлацькі манатки (І. Нечуй-Левицький); - Прибери к бісу своє манаття! - крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок (Л. Яновська); Пішов Кармелюк до куми в гості, Покинув плаття в лісі на мості (П. Чубинський); Там, де зустрінеться їх [підданих] три, Най підбирають швидш плахіття; Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (П. Грабовський); Од панщини сильно тяжко було видряпаться, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба, харч своя, одяга своя (збірник "Народні оповідання"); Мати.. глянула на Тараса й каже: - Годі до школи ходити, як нема хліба в хаті й огортки на тілі (О. Ковалів); Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Лесь Мартович); [Хима (убігла):] Ось ваша роба, дядю Лука (М. Куліш); Молодці і дівчатавідданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали (Я. Качура); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г. Хоткевич); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вибирати йому [Льові] не було з чого - гардероб у нього був дуже нечисленний (В. Підмогильний); Юнаки і дівчата в яскравих національних костюмах виконують гопак (з газети); Сьогодні зодяглася [мати] в той самий наряд, що був на ній і тоді, коли її дочка перший раз виходила заміж (Є. Гуцало); Буденна одіж наче смертний гріх Темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка); Їхала [Катерина] селом... їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич); Вдягнений він був у дрантя, а пов’язаний хусткою (П. Кочура); Дивимось: із запічка злазить хлопчик у лахмітті у якомусь (А. Тесленко); Подивіться хоча б на татар: і працюють як слід, і не пиячать, і з усього задоволені. А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (З. Тулуб). - Пор. I. 1. наря́д.
ША́ФА (рід меблів), ША́ХВАрозм.; ГАРДЕРО́Б (для одягу); ШИФОНЬЄ́Р (для білизни, одягу); ШИФОНЬЄ́РКА (невелика, для білизни, предметів туалету, книжок тощо); МИ́СНИК, ПОСТАВЕ́ЦЬ (з полицями для посуду і продуктів - перев. у сільській хаті). - Мені приємно подарувати вам цю різьблену шафу моєї роботи (О. Довженко); [Горпина:] Чи є в твоїх хазяїв горілка? [Химка:] А хіба ж я лазила по хазяйських шахвах? (І. Нечуй-Левицький); Вона підійшла до гардероба, почала приміряти найкоштовніше вбрання (А. Шиян); Біля ліжка полискував високим дзеркалом горіховий шифоньєр (В. Кучер); На шифоньєрці стародавні настільні дзиґарі (І. Кочерга); Мачуха.. взяла чарчину на миснику й заховала в макітерку (Вас. Шевчук); Онися вже повертала очі на мальований поставець коло порога (І. Нечуй-Левицький).