-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гарба́р | гарбарі́ |
родовий | гарбаря́ | гарбарі́в |
давальний | гарбаре́ві, гарбарю́ | гарбаря́м |
знахідний | гарбаря́ | гарбарі́в |
орудний | гарбаре́м | гарбаря́ми |
місцевий | на/у гарбаре́ві, гарбарю́, гарбарі́ | на/у гарбаря́х |
кличний | гарба́рю | гарбарі́ |
Словник синонімів
ЧИНБА́Р (ремісник, який чинить шкури), ГАРБА́Р заст.; КУШНІ́Р (той, хто вичиняє хутро та шиє хутряні вироби). Знайшлися серед них і чинбарі, які досить уміло вичиняли смушки з овечих шкур, юхту - з телячих (А. Іщук); Ніхто не вмів так виправляти шкірки, як вона. У Заріччі цією працею займалися гарбарі (Юліан Опільський); - Батько її - наш сільський кушнір, виробляє людям файні киптарі (Т. Масенко).
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | гарба́р | гарбарі́ |
родовий | гарбаря́ | гарбарі́в |
давальний | гарбаре́ві, гарбарю́ | гарбаря́м |
знахідний | гарбаря́ | гарбарі́в |
орудний | гарбаре́м | гарбаря́ми |
місцевий | на/у гарбаре́ві, гарбарю́, гарбарі́ | на/у гарбаря́х |
кличний | гарба́рю | гарбарі́ |
Словник синонімів
ЧИНБА́Р (ремісник, який чинить шкури), ГАРБА́Р заст.; КУШНІ́Р (той, хто вичиняє хутро та шиє хутряні вироби). Знайшлися серед них і чинбарі, які досить уміло вичиняли смушки з овечих шкур, юхту - з телячих (А. Іщук); Ніхто не вмів так виправляти шкірки, як вона. У Заріччі цією працею займалися гарбарі (Юліан Опільський); - Батько її - наш сільський кушнір, виробляє людям файні киптарі (Т. Масенко).