-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | гарантува́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гаранту́ймо |
| 2 особа | гаранту́й | гаранту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гарантува́тиму | гарантува́тимемо, гарантува́тимем |
| 2 особа | гарантува́тимеш | гарантува́тимете |
| 3 особа | гарантува́тиме | гарантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | гаранту́ю | гаранту́ємо, гаранту́єм |
| 2 особа | гаранту́єш | гаранту́єте |
| 3 особа | гаранту́є | гаранту́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| гаранту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гарантува́в | гарантува́ли |
| жін. р. | гарантува́ла |
| сер. р. | гарантува́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| гаранто́ваний |
| Безособова форма |
| гаранто́вано |
| Дієприслівник |
| гарантува́вши |
Словник синонімів
ГАРАНТУВА́ТИ (зобов’язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ [ЗАПЕ́ВНЮВАТИ], РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. - Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. [Батура:] Я відредагую ваші записки і гарантую, - вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук); Конституція.. [теоретично] запевняє кожному австрійському народові право національного розвитку (Леся Українка); Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю.. Ніхто з партизанських артилеристів не ручався, що йому вдасться це (О. Гончар); - Хочеш, дочко, я поступлюся з своїм хазяйством, тілько так, щоб ти поручилась мені, що все зостанеться ціле (Панас Мирний); Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Ю. Смолич).
Словник відмінків
| Інфінітив | гарантува́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | гаранту́ймо |
| 2 особа | гаранту́й | гаранту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | гарантува́тиму | гарантува́тимемо, гарантува́тимем |
| 2 особа | гарантува́тимеш | гарантува́тимете |
| 3 особа | гарантува́тиме | гарантува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | гаранту́ю | гаранту́ємо, гаранту́єм |
| 2 особа | гаранту́єш | гаранту́єте |
| 3 особа | гаранту́є | гаранту́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| гаранту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | гарантува́в | гарантува́ли |
| жін. р. | гарантува́ла |
| сер. р. | гарантува́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| гаранто́ваний |
| Безособова форма |
| гаранто́вано |
| Дієприслівник |
| гарантува́вши |
Словник синонімів
ГАРАНТУВА́ТИ (зобов’язуватися забезпечити виконання чого-небудь), ЗАПЕВНЯ́ТИ [ЗАПЕ́ВНЮВАТИ], РУЧА́ТИСЯ, ПОРУЧА́ТИСЯ. - Док.: гарантува́ти, запе́внити, ручи́тися, поручи́тися, запоручи́тися. [Батура:] Я відредагую ваші записки і гарантую, - вони будуть видані з моєю передмовою (О. Корнійчук); Конституція.. [теоретично] запевняє кожному австрійському народові право національного розвитку (Леся Українка); Необхідно було найти артилериста-віртуоза, що влучив би з такої відстані в дзвіницю.. Ніхто з партизанських артилеристів не ручався, що йому вдасться це (О. Гончар); - Хочеш, дочко, я поступлюся з своїм хазяйством, тілько так, щоб ти поручилась мені, що все зостанеться ціле (Панас Мирний); Хто запоручиться, що шановний господар не наставив довкола шпиків із своєї вірної сторожі? (Ю. Смолич).