гаразд 3

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО[УДА́ЛО], ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ[ПО-ЛЮ́ДСЬКИ], ПОРЯ́ДНОрідше,ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУрозм., ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,ЗДО́РОВОрозм., ЛА́ДНОрозм., ЛЕ́ПСЬКОрозм., ПО-БО́ЖОМУрозм., ФА́ЙНОдіал.,ЛА́ЦНОдіал.;У ПОРЯ́ДКУрозм., ПОРЯ́ДОК[ПО́ВНИЙ ПОРЯ́ДОК]розм., ДОБРО́розм., СЛА́ВА БО́ГОВІ[БО́ГУ]розм., ХВАЛИ́ТИ БО́ГАрозм., ЛАФА́фам., БЛА́ГОзаст. (у ролі присудка - також про успішний хід справ, сприятливі обставини). Він обіймав свою матір і говорив їй, що його вчення добре йде (М. Хвильовий); Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене.. І здумать не можу, як би було хороше! (Леся Українка); Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? (П. Куліш); Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (коломийка); Марко корів занехаяв, а Санька виходила! Доглядає славно, знаменита доярка (К. Гордієнко); - Йди постій біля клуні, а я тут посиджу: і тобі гарно буде, і мені славно (М. Стельмах); - І що б він не зробив - то все гаразд, усе до ладу, а от як Галя що зробить - то все не так (Панас Мирний); - Дай же, Боже, щоб усе булогоже! - промовив Ярема (Грицько Григоренко); П’єса пройшла вдало (О. Донченко); - Женився б ти справді! Хоч на старість пожив би по-людському (С. Васильченко); - Треба наймити маляра, аби вималював порядно (Г. Хоткевич); Приборами стукали шумніш, а вже що їли - на славу! (А. Головко); Розв’яже [дядько] торбу, дістане хліба, сала, поїсть добряче (С. Олійник); - Бути безстрашним - це просто здорово, - шепоче в темряві Гена(О. Гончар); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці.., приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Що не складно, то не ладно (прислів’я); - Ну, замаскувались, я вам скажу, Андрію Володимировичу, ви лепсько. Без свічки не знайдеш (Ю. Збанацький); - І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Батько тримається файно, не виявляє нічим, що йому жаль розлучатися з нами (Д. Бедзик); Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів); - Не бійся, все буде в порядку (Григорій Тютюнник); Бій пам’ятаю в Монголії. Нічого, кінчили його пристойно, повний порядок, як говориться (Ю. Яновський); Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добра (Т. Шевченко); У годину суху Відходились усі мости І сказав я - вже слава Богу (М. Вінграновський); - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою - в тил (Ю. Смолич); Впаду я, вражений стрілою, Чи мимо пролетить вона, - Все благо (переклад М. Рильського). - Пор. 1. непога́но, прекра́сно.

Словник фразеологізмів

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

раз та гара́зд. Хоч рідко, зате добре. Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш,— раз та гаразд (Леся Українка).

-2-
частка
незмінювана словникова одиниця [ діал.]

Словник синонімів

ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО[УДА́ЛО], ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ[ПО-ЛЮ́ДСЬКИ], ПОРЯ́ДНОрідше,ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУрозм., ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,ЗДО́РОВОрозм., ЛА́ДНОрозм., ЛЕ́ПСЬКОрозм., ПО-БО́ЖОМУрозм., ФА́ЙНОдіал.,ЛА́ЦНОдіал.;У ПОРЯ́ДКУрозм., ПОРЯ́ДОК[ПО́ВНИЙ ПОРЯ́ДОК]розм., ДОБРО́розм., СЛА́ВА БО́ГОВІ[БО́ГУ]розм., ХВАЛИ́ТИ БО́ГАрозм., ЛАФА́фам., БЛА́ГОзаст. (у ролі присудка - також про успішний хід справ, сприятливі обставини). Він обіймав свою матір і говорив їй, що його вчення добре йде (М. Хвильовий); Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене.. І здумать не можу, як би було хороше! (Леся Українка); Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? (П. Куліш); Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (коломийка); Марко корів занехаяв, а Санька виходила! Доглядає славно, знаменита доярка (К. Гордієнко); - Йди постій біля клуні, а я тут посиджу: і тобі гарно буде, і мені славно (М. Стельмах); - І що б він не зробив - то все гаразд, усе до ладу, а от як Галя що зробить - то все не так (Панас Мирний); - Дай же, Боже, щоб усе булогоже! - промовив Ярема (Грицько Григоренко); П’єса пройшла вдало (О. Донченко); - Женився б ти справді! Хоч на старість пожив би по-людському (С. Васильченко); - Треба наймити маляра, аби вималював порядно (Г. Хоткевич); Приборами стукали шумніш, а вже що їли - на славу! (А. Головко); Розв’яже [дядько] торбу, дістане хліба, сала, поїсть добряче (С. Олійник); - Бути безстрашним - це просто здорово, - шепоче в темряві Гена(О. Гончар); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці.., приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Що не складно, то не ладно (прислів’я); - Ну, замаскувались, я вам скажу, Андрію Володимировичу, ви лепсько. Без свічки не знайдеш (Ю. Збанацький); - І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Батько тримається файно, не виявляє нічим, що йому жаль розлучатися з нами (Д. Бедзик); Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів); - Не бійся, все буде в порядку (Григорій Тютюнник); Бій пам’ятаю в Монголії. Нічого, кінчили його пристойно, повний порядок, як говориться (Ю. Яновський); Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добра (Т. Шевченко); У годину суху Відходились усі мости І сказав я - вже слава Богу (М. Вінграновський); - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою - в тил (Ю. Смолич); Впаду я, вражений стрілою, Чи мимо пролетить вона, - Все благо (переклад М. Рильського). - Пор. 1. непога́но, прекра́сно.

Словник фразеологізмів

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

раз та гара́зд. Хоч рідко, зате добре. Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш,— раз та гаразд (Леся Українка).

Словник синонімів

I. ГАРА́ЗДчаст. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́розм.,СІ́ЛЬКІСЬ[СІ́ЛЬКОСЬ]заст., ІНО́СЕ[ІНО́СИ]заст.;СЛА́ВНОрозм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) [УЖЕ́] ТАК, ХАЙрозм.,НЕХА́Йрозм.,НЕХдіал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); [Функе:] Ну, добре, згода! Я згоден на цей шлюб (І. Кочерга); - Федір Іванович, вип’ємо! - крикнув Власов. - Іде! (Панас Мирний); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); - Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинність ісправлять. - Іноси! - Низ сказав (І. Котляревський); - Я ще змалку таку охоту маю до грамоти, що Господи! - От і славно!.. Приходь щовечора до мене, будемо вчитись (М. Коцюбинський); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).
I. ГАРА́ЗДчаст. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́розм.,СІ́ЛЬКІСЬ[СІ́ЛЬКОСЬ]заст., ІНО́СЕ[ІНО́СИ]заст.;СЛА́ВНОрозм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) [УЖЕ́] ТАК, ХАЙрозм.,НЕХА́Йрозм.,НЕХдіал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); [Функе:] Ну, добре, згода! Я згоден на цей шлюб (І. Кочерга); - Федір Іванович, вип’ємо! - крикнув Власов. - Іде! (Панас Мирний); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); - Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинність ісправлять. - Іноси! - Низ сказав (І. Котляревський); - Я ще змалку таку охоту маю до грамоти, що Господи! - От і славно!.. Приходь щовечора до мене, будемо вчитись (М. Коцюбинський); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).
-3-
іменник чоловічого роду
(добробут, достатки) [частіше вживається у множині]

Словник синонімів

ДО́БРЕ (так, як слід), ХО́РОШЕ, ГА́РНО, СЛА́ВНО, ГАРА́ЗД, ГО́ЖЕ, ВДА́ЛО[УДА́ЛО], ПО-ЛЮ́ДСЬКОМУ[ПО-ЛЮ́ДСЬКИ], ПОРЯ́ДНОрідше,ДО ЛА́ДУ́, НА СЛА́ВУрозм., ДОБРЯ́ЧЕпідсил. розм.,ЗДО́РОВОрозм., ЛА́ДНОрозм., ЛЕ́ПСЬКОрозм., ПО-БО́ЖОМУрозм., ФА́ЙНОдіал.,ЛА́ЦНОдіал.;У ПОРЯ́ДКУрозм., ПОРЯ́ДОК[ПО́ВНИЙ ПОРЯ́ДОК]розм., ДОБРО́розм., СЛА́ВА БО́ГОВІ[БО́ГУ]розм., ХВАЛИ́ТИ БО́ГАрозм., ЛАФА́фам., БЛА́ГОзаст. (у ролі присудка - також про успішний хід справ, сприятливі обставини). Він обіймав свою матір і говорив їй, що його вчення добре йде (М. Хвильовий); Добре було б, якби ти могла на Великдень приїхати сюди по мене.. І здумать не можу, як би було хороше! (Леся Українка); Хіба нам нічого їсти або пити, або ні в чому хороше походити? (П. Куліш); Ой дівчино, дівчинонько, співай мені пісні, Бо співаєш дуже гарно, як соловій в лісі (коломийка); Марко корів занехаяв, а Санька виходила! Доглядає славно, знаменита доярка (К. Гордієнко); - Йди постій біля клуні, а я тут посиджу: і тобі гарно буде, і мені славно (М. Стельмах); - І що б він не зробив - то все гаразд, усе до ладу, а от як Галя що зробить - то все не так (Панас Мирний); - Дай же, Боже, щоб усе булогоже! - промовив Ярема (Грицько Григоренко); П’єса пройшла вдало (О. Донченко); - Женився б ти справді! Хоч на старість пожив би по-людському (С. Васильченко); - Треба наймити маляра, аби вималював порядно (Г. Хоткевич); Приборами стукали шумніш, а вже що їли - на славу! (А. Головко); Розв’яже [дядько] торбу, дістане хліба, сала, поїсть добряче (С. Олійник); - Бути безстрашним - це просто здорово, - шепоче в темряві Гена(О. Гончар); Дехто з селян, побачивши, як ладно та швидко працювали на полі тозівці.., приходив і просив їх прийняти до гурту (М. Чабанівський); Що не складно, то не ладно (прислів’я); - Ну, замаскувались, я вам скажу, Андрію Володимировичу, ви лепсько. Без свічки не знайдеш (Ю. Збанацький); - І гризотні нема з жінкою: любо та тихо, по-божому (М. Коцюбинський); Батько тримається файно, не виявляє нічим, що йому жаль розлучатися з нами (Д. Бедзик); Лацно тобі, коли тато здоровий гарує вдень і вночі (С. Ковалів); - Не бійся, все буде в порядку (Григорій Тютюнник); Бій пам’ятаю в Монголії. Нічого, кінчили його пристойно, повний порядок, як говориться (Ю. Яновський); Добро, у кого є господа, А в тій господі є сестра Чи мати добра (Т. Шевченко); У годину суху Відходились усі мости І сказав я - вже слава Богу (М. Вінграновський); - Хвалити Бога, що в нас багатий, а не задрипаний пан: буде що ділити людям (М. Стельмах); Настрій в барона Нольде був пречудовий. Така лафа! Поза чергою - в тил (Ю. Смолич); Впаду я, вражений стрілою, Чи мимо пролетить вона, - Все благо (переклад М. Рильського). - Пор. 1. непога́но, прекра́сно.

Словник фразеологізмів

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

ма́тися (ма́ти се́бе) гара́зд. Добре себе почувати, бути здоровим і щасливим. — Майтеся гаразд, дітки. Майтеся гаразд, люди добрі (М. Стельмах).

раз та гара́зд. Хоч рідко, зате добре. Любий Михайлику!.. не гнівайся, що так рідко пишу, але ж бачиш,— раз та гаразд (Леся Українка).

Словник синонімів

I. ГАРА́ЗДчаст. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́розм.,СІ́ЛЬКІСЬ[СІ́ЛЬКОСЬ]заст., ІНО́СЕ[ІНО́СИ]заст.;СЛА́ВНОрозм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) [УЖЕ́] ТАК, ХАЙрозм.,НЕХА́Йрозм.,НЕХдіал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); [Функе:] Ну, добре, згода! Я згоден на цей шлюб (І. Кочерга); - Федір Іванович, вип’ємо! - крикнув Власов. - Іде! (Панас Мирний); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); - Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинність ісправлять. - Іноси! - Низ сказав (І. Котляревський); - Я ще змалку таку охоту маю до грамоти, що Господи! - От і славно!.. Приходь щовечора до мене, будемо вчитись (М. Коцюбинський); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).
I. ГАРА́ЗДчаст. (уживається для вираження згоди), ДО́БРЕ, ЗГО́ДА, ІДЕ́розм.,СІ́ЛЬКІСЬ[СІ́ЛЬКОСЬ]заст., ІНО́СЕ[ІНО́СИ]заст.;СЛА́ВНОрозм. (з відтінком схвалення висловленого, запропонованого); ХАЙ (НЕХА́Й) [УЖЕ́] ТАК, ХАЙрозм.,НЕХА́Йрозм.,НЕХдіал. (після роздумів або під тиском обставин, доказів тощо). Христя прохала батька привезти з міста гостинця.. - Гаразд, добре! - сміється гірко Пилип (Панас Мирний); Ну, добре, - сказала Килина, сповнюючись холодною й твердою рішучістю. - Хай так... хай... (Є. Гуцало); [Функе:] Ну, добре, згода! Я згоден на цей шлюб (І. Кочерга); - Федір Іванович, вип’ємо! - крикнув Власов. - Іде! (Панас Мирний); - От, кажу, мене й посадили. - Ну, сількісь, - каже [чоловік], - я тебе навчу, що робить, щоб швидше випустили (О. Стороженко); - Де общеє добро в упадку, Забудь отця, забудь і матку, Лети повинність ісправлять. - Іноси! - Низ сказав (І. Котляревський); - Я ще змалку таку охоту маю до грамоти, що Господи! - От і славно!.. Приходь щовечора до мене, будемо вчитись (М. Коцюбинський); Нехай, коли будете мати охоту послухати, оповім при стрічі (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гара́зд гара́зди
родовий гара́зду гара́здів
давальний гара́зду, гара́здові гара́здам
знахідний гара́зд гара́зди
орудний гара́здом гара́здами
місцевий на/у гара́зді на/у гара́здах
кличний гара́зде* гара́зди*
відмінок однина множина
називний гара́зд гара́зди
родовий гара́зду гара́здів
давальний гара́зду, гара́здові гара́здам
знахідний гара́зд гара́зди
орудний гара́здом гара́здами
місцевий на/у гара́зді на/у гара́здах
кличний гара́зде* гара́зди*

Словник синонімів

БЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ (спокійне, безтурботне, забезпечене життя), БЛА́ГО, ГАРА́ЗДрозм.,БЛАГОДЕ́НСТВОкнижн. заст., ірон.Не було такого приниження, на яке майор Яцуба не пішов би ради своєї Ліни, не було таких труднощів та перепон, яких він не кинувся б долати ради її майбутнього благополуччя (О. Гончар); - Кланяйся отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра усякого зичу і блага (Марко Вовчок); Сердечно бажаю Вам здоров’я та всякого гаразду (М. Коцюбинський). Офіційні представники російської монархії любили лицемірно базікати про "благоденство" народів, які були під скіпетром імператора (О. Білецький).
ДОСТА́ТОК[ДОСТА́ТКИ] (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧАрозм., БЛА́ГАперев. книжн., ДОГО́ДАзаст.,БЛАГОДА́ТЬзаст., ЗАЖИ́ТОКдіал., ГАРА́ЗДИ[ГАРА́ЗД]діал., ПО́ВНЯдіал.Оточив би молоду жінку достатком, гараздами і добивав би ся любові (Г. Хоткевич); - Ти знаєш: усі наші достатки прийшли з волів, з чумацтва (М. Стельмах); В хаті він єдиний мужчина, і його обов’язок дбати про добробут сім’ї (О. Гончар); Ділив [Василь] поле, ліс, луки. Ділив справедливо, враховуючи все - скільки дітей, робочих рук, яка заможність (О. Бердник); Багато і гарно робив [Лаврон], а статку все не мав (В. Речмедін); Не ростуть їх достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний); - Ніякі блага не втримують людину там, де вона зустрічає байдужість, недовіру, грубість... (П. Інгульський); Переїхавши до Намангана, Євген Вікторович створив потрібні умови догоди (І. Ле); Ой у полі хата нова, Хата і кімната, А в тій хаті і кімнаті Усякої благодаті (пісня); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (з газети). - Пор. 1. бага́тство.
ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВОпідсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗДдіал., ПАЙДАдіал.Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів’я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). - Пор. задово́лення.
БЛАГОПОЛУ́ЧЧЯ (спокійне, безтурботне, забезпечене життя), БЛА́ГО, ГАРА́ЗДрозм.,БЛАГОДЕ́НСТВОкнижн. заст., ірон.Не було такого приниження, на яке майор Яцуба не пішов би ради своєї Ліни, не було таких труднощів та перепон, яких він не кинувся б долати ради її майбутнього благополуччя (О. Гончар); - Кланяйся отцю Мирону од мене і скажи, що я йому добра усякого зичу і блага (Марко Вовчок); Сердечно бажаю Вам здоров’я та всякого гаразду (М. Коцюбинський). Офіційні представники російської монархії любили лицемірно базікати про "благоденство" народів, які були під скіпетром імператора (О. Білецький).
ДОСТА́ТОК[ДОСТА́ТКИ] (матеріальна забезпеченість, відсутність нестатків), ДОБРО́БУТ, ЗАМО́ЖНІСТЬ, СТА́ТОК, ДОСТА́ЧАрозм., БЛА́ГАперев. книжн., ДОГО́ДАзаст.,БЛАГОДА́ТЬзаст., ЗАЖИ́ТОКдіал., ГАРА́ЗДИ[ГАРА́ЗД]діал., ПО́ВНЯдіал.Оточив би молоду жінку достатком, гараздами і добивав би ся любові (Г. Хоткевич); - Ти знаєш: усі наші достатки прийшли з волів, з чумацтва (М. Стельмах); В хаті він єдиний мужчина, і його обов’язок дбати про добробут сім’ї (О. Гончар); Ділив [Василь] поле, ліс, луки. Ділив справедливо, враховуючи все - скільки дітей, робочих рук, яка заможність (О. Бердник); Багато і гарно робив [Лаврон], а статку все не мав (В. Речмедін); Не ростуть їх достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Панас Мирний); - Ніякі блага не втримують людину там, де вона зустрічає байдужість, недовіру, грубість... (П. Інгульський); Переїхавши до Намангана, Євген Вікторович створив потрібні умови догоди (І. Ле); Ой у полі хата нова, Хата і кімната, А в тій хаті і кімнаті Усякої благодаті (пісня); Оповите буйним вінком ланів село дихає зажитком і достатками (з газети). - Пор. 1. бага́тство.
ЩА́СТЯ (стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення й безмежної радості, яких зазнає хто-небудь), БЛАГОДА́ТЬ, БЛАЖЕ́НСТВОпідсил., РО́ЗКІШ, РАЙ, РАЮВА́ННЯ, СО́ЛОДОЩІ, ГАРА́ЗДдіал., ПАЙДАдіал.Капітан.. був якийсь розслаблений зовні, а зсередини так і світився від щастя (П. Загребельний); Глянув він на жінку, а в жінки на лиці і в очах благодать (І. Нечуй-Левицький); Чутлива душа його сповнилася блаженства невимовного (О. Полторацький); Якась невимовна розкіш наповнила моє серце (І. Франко); Дівчина, як квіточка, - з нею рай, а чужої молодиці не займай! (прислів’я); [Михайло:] Коли б ти знала, .. яка обіймає мене радість, яке огортає мене щастя!.. Такого раювання й на тім світі немає, вір мені (М. Старицький); По роках проби і блукань Прибився знов у рідну Березань, Щоб тут знайти солодощі спокою (М. Зеров); Я гаразду не зазнала, та вже й не зазнаю (Словник Б. Грінченка). - Пор. задово́лення.

Словник фразеологізмів

не ма́ти гара́зду в голові́. Робити невиправдані вчинки; бути нерозумними, несерйозними. Тому занесли до хати, а юрба вийшла за ворота і почала судити по-своєму. — Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові (В. Стефаник).

не ма́ти гара́зду в голові́. Робити невиправдані вчинки; бути нерозумними, несерйозними. Тому занесли до хати, а юрба вийшла за ворота і почала судити по-своєму. — Басараби знов зачинають вішатися, не мають гаразду в голові (В. Стефаник).