утя́ти (утну́ти) до гапликі́в, ірон. Зробити, виконати, сказати щось невдало, не до ладу, недоречно. [Тетяна:] Гарно, гарно [співав], нічого сказати. [Михайло:] Утяв до гапликів! (І. Котляревський); Ну та й утяла до гапликів. Музика — одне, а вона — друге… (М. Старицький); — Наш дяк більше б годився для тієї ролі тореадора,— говорила Ватя.— О, сей утнув би до гапликів, нема що й казати,— говорив Леонід Семенович (І. Нечуй-Левицький).

утя́ти (утну́ти) до гапликі́в, ірон. Зробити, виконати, сказати щось невдало, не до ладу, недоречно. [Тетяна:] Гарно, гарно [співав], нічого сказати. [Михайло:] Утяв до гапликів! (І. Котляревський); Ну та й утяла до гапликів. Музика — одне, а вона — друге… (М. Старицький); — Наш дяк більше б годився для тієї ролі тореадора,— говорила Ватя.— О, сей утнув би до гапликів, нема що й казати,— говорив Леонід Семенович (І. Нечуй-Левицький).