-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив ганьбува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ганьбу́ймо
2 особа ганьбу́й ганьбу́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ганьбува́тиму ганьбува́тимемо, ганьбува́тимем
2 особа ганьбува́тимеш ганьбува́тимете
3 особа ганьбува́тиме ганьбува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ганьбу́ю ганьбу́ємо, ганьбу́єм
2 особа ганьбу́єш ганьбу́єте
3 особа ганьбу́є ганьбу́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ганьбу́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ганьбува́в ганьбува́ли
жін. р. ганьбува́ла
сер. р. ганьбува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ганьбо́ваний
Безособова форма
ганьбо́вано
Дієприслівник
ганьбува́вши

Словник синонімів

ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ[ГРЕ́БАТИ], ГИ́ДИТИСЯдіал.,БРИ́ДИТИдіал.,ГЕ́РБУВАТИдіал.,ГАНЬБУВА́ТИдіал. - Я вже одвикла й од м’яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Нечуй-Левицький); - Якщо не бридитесь, Нелю, то наллю вам до моєї чарки (Ірина Вільде); - Ви гребуєте нашими харчами. Звикли до фешенебельних ресторанів (О. Копиленко); [Степанида:] Милості просимо!.. Нашим гостюванням не гребайте! (М. Старицький); Він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко); Молодий суддя відкинув пропозицію з обуренням, підкупство бридило йому гірш усього (Н. Кобринська); Батенькового слова мені не гербувати (Словник Б. Грінченка); - Чого, мила, смуткуєш, чи моєю маткою ганьбуєш? (П. Чубинський).
ОСУ́ДЖУВАТИ (виявляти негативне, несхвальне ставлення до кого-, чогонебудь, висловлювати невдоволення), ЗАСУ́ДЖУВАТИ, СУДИ́ТИ, ГУ́ДИТИ, ОГУ́ДЖУВАТИ[ОБГУ́ДЖУВАТИрозм.], ГА́НИТИ, ПЛЯМУВА́ТИ, ОСУДЖА́ТИрідше,ПЛЯМИ́ТИрідше,ГАНЬБИ́ТИпідсил., ТАВРУВА́ТИпідсил., ШЕЛЬМУВА́ТИпідсил., ГАНЬБУВА́ТИпідсил.,ХУЛИ́ТИпідсил. книжн.; БРИ́ТИрозм. (влучно, гостро). - Док.: осуди́ти, засуди́ти, посуди́ти, огу́дити[обгу́дити], загу́дити, ви́ганити, зга́нити, ви́ганьбити. [Джен:] Я не маю наміру тебе осуджувати, я взагалі не маю права судити твої вчинки (В. Собко); Усі.. засуджували її легковажність (С. Журахович); Вона, пригадуючи свої молоді літа, судила теперішню молодіж (Панас Мирний); Омелян говорить так, що не розбереш, чи хвалить, чи гудить жінку (М. Стельмах); Рай та й годі! А для кого? Для людей. А люде? Не хотять на нього й глянуть, А глянуть - огудять (Т. Шевченко); Кінь як кінь - не поганий і не добрий, Нема за що ганити, Нема за що й похвалити (І. Муратов); Від поконвіку нас повчали, ..Щоб люди злодіїв прощали.. Але стають другі години, Яка от саме настига: Плямують зрадника країни (П. Грабовський); Будучи полум’яним поборником дружби і братерства народів, Франко гнівно таврував царський уряд Росії (з журналу); - Ой, не хули та на Бога. Він може вже й завтра покликати нас на свій суд справедливий (П. Козланюк); На зборах добре брили Василя: "Ледачого, як він, не бачила земля!" (К. Гордієнко). - Пор. докоря́ти.