-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ганчі́рник ганчі́рники
родовий ганчі́рника ганчі́рників
давальний ганчі́рникові, ганчі́рнику ганчі́рникам
знахідний ганчі́рника ганчі́рників
орудний ганчі́рником ганчі́рниками
місцевий на/у ганчі́рникові, ганчі́рнику на/у ганчі́рниках
кличний ганчі́рнику ганчі́рники

Словник синонімів

ГАНЧІ́РНИК (збирач ганчірок, старих речей тощо), ЛАХМІ́ТНИКрозм.,ШМАТЯ́Ррозм.,БАРАХО́ЛЬНИКрозм.,ТАНДИ́ТНИКзаст.,ОНУЧКА́Рдіал.,ОНУ́ЧНИКдіал.Бувало товаришки її, як міняють ганчірки у ганчірника, то кожна таки.. вкраде.. крім того, що ганчірник сам дасть (Грицько Григоренко); В її кімнаті.. від безлічі меблів було тісно, як у крамниці лахмітника (переклад С. Ковганюка); Коли проходили повз магазин букіністів, жерстяників і барахольників, Альоша мимохіть кинув оком на розбите залізо широких запон (І. Микитенко); Не знаючи, що робити з тими лахами, попродали [жебраки] їх за пару крейцерів онучкареві (І. Франко).