ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИмн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Різнилася [школа] тим від інших мужицьких хатів, що була з ґанком на побілених стовпах і з дзвінком над стріхою (Лесь Мартович); Сидить [Тетяна], схилившисьна шкільних ґанках (С. Васильченко); Христя вийшла на сінешній рундук (Панас Мирний); Молодії до присінок Кониченьків в’яжуть (П. Куліш); За старосвітським звичаєм дівчина мала провести хлопця до порога чи до присінка (М. Стельмах); Вдовина дочка замітає підсіння (П. Чубинський); Він підходить до хатнього піддашшя, перед порогом тупає ногами, обтрушує з чобіт сніг (Д. Бедзик).

ГА́НОК (прибудова біля входу в будинок зі східцями, іноді з покрівлею), ГА́НКИмн., РУНДУ́К, ПРИ́СІ́НКИ, ПРИ́СІ́НЦІ, ПРИ́СІ́НОК, ПІДСІ́ННЯ, ПІДДА́ШОК, ПІДДА́ШШЯ (тільки з покрівлею). Різнилася [школа] тим від інших мужицьких хатів, що була з ґанком на побілених стовпах і з дзвінком над стріхою (Лесь Мартович); Сидить [Тетяна], схилившисьна шкільних ґанках (С. Васильченко); Христя вийшла на сінешній рундук (Панас Мирний); Молодії до присінок Кониченьків в’яжуть (П. Куліш); За старосвітським звичаєм дівчина мала провести хлопця до порога чи до присінка (М. Стельмах); Вдовина дочка замітає підсіння (П. Чубинський); Він підходить до хатнього піддашшя, перед порогом тупає ногами, обтрушує з чобіт сніг (Д. Бедзик).