-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний га́мір  
родовий га́мору  
давальний га́мору, га́морові  
знахідний га́мір  
орудний га́мором  
місцевий на/у га́морі  
кличний га́море*  

Словник синонімів

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТрозм.,ГВАЛТрозм., КРИ́КНЯВАрозм., ЗИКрозм., ОГРО́Мдіал.,ЗА́КОЛОТрозм.,ГАРМИ́ДЕРрозм.,БАЗА́Ррозм.,Я́РМАРОКрозм.,РЕ́ЙВАХрозм.,КАГА́Лрозм.,ША́РВАРОКрозм.,ТАРАРА́Мрозм.,КАЛАБА́ЛИ́Кдіал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУКдіал. (при сварці). - У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв’язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів - знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали [цигани] в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз - заглушаючи всю метушню і ґвалт - по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок - гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів’я); До приймальні зайшов Гаманюк.. - Що це в тебе за ярмарок? - спитав невдоволено. - Такий сьогодні прийом, - пояснила півголосом [Христя] (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам’ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). - Пор. 1. крик.
ГО́МІН (звучання голосів, розмови),ГО́ВІР, ГОВІ́РКА, ГА́МІР, РО́ЗГОЛОС, ГОМІ́НКАдіал.;ГЕ́ЛГАННЯ (нерозбірливе або незрозуміле). В кімнаті - як в улику: гучний гомін молодих голосів бринить усіма тонами радості й смутку (М. Коцюбинський); Спочатку плеск почув Гайдай Іван, а потім говір стишений (І. Гончаренко); У хаті говірка голосна почулася, склики й скарги (Марко Вовчок); Село ще спало. Ніде не було видно диму з димарів, не чути людського гамору (В. Гжицький); Ярмарок аж кипів.., стук, гук, розголос (Марко Вовчок); Сміються приятелі, міркують, і тиха їх гомінка лагідно оддається в лунких стінах порожнього класу (С. Васильченко); Гелґання бійців нагадувало ярмарок (Ю. Яновський). - Пор. га́лас, гуді́ння.