-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний галюцина́ція галюцина́ції
родовий галюцина́ції галюцина́цій
давальний галюцина́ції галюцина́ціям
знахідний галюцина́цію галюцина́ції
орудний галюцина́цією галюцина́ціями
місцевий на/у галюцина́ції на/у галюцина́ціях
кличний галюцина́ціє* галюцина́ції*

Словник синонімів

ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (обман чуття, викликаний хворобливим станом організму або розладом діяльності мозку), ХИМЕ́РА. Важка голова здавалась прикутою до залізної палуби, вона палала. Може, саме це й викликало галюцинацію (Д. Ткач); Неждано поміж деревами хлопець бачить, як на знайомій прогалинці колишеться червона хустина вогню, а біля неї ворушиться обрис людини. Чи це теж не химера? (М. Стельмах).
СПРИЙНЯТТЯ́ (розпізнавання органами чуття, розумом), СПРИЙМА́ННЯ, ПЕРЦЕПЦІЯкнижн.; ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (хворобливе, що не відповідає дійсності). Пізніше я переключився в інший план сприйняття театрального мистецтва (М. Кропивницький); Біль топить у собі моє зорове сприймання ран (Ю. Яновський); Перцепція відбувається тут [в поетичному творі] так само в категорії часу, ми йдемо очима з одної деталі, від одного образу до другого, поки не пройдемо цілість (І. Франко); У хворої почалась галюцинація.