ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (обман чуття, викликаний хворобливим станом організму або розладом діяльності мозку), ХИМЕ́РА. Важка голова здавалась прикутою до залізної палуби, вона палала. Може, саме це й викликало галюцинацію (Д. Ткач); Неждано поміж деревами хлопець бачить, як на знайомій прогалинці колишеться червона хустина вогню, а біля неї ворушиться обрис людини. Чи це теж не химера? (М. Стельмах).

СПРИЙНЯТТЯ́ (розпізнавання органами чуття, розумом), СПРИЙМА́ННЯ, ПЕРЦЕПЦІЯкнижн.; ГАЛЮЦИНА́ЦІЯ (хворобливе, що не відповідає дійсності). Пізніше я переключився в інший план сприйняття театрального мистецтва (М. Кропивницький); Біль топить у собі моє зорове сприймання ран (Ю. Яновський); Перцепція відбувається тут [в поетичному творі] так само в категорії часу, ми йдемо очима з одної деталі, від одного образу до другого, поки не пройдемо цілість (І. Франко); У хворої почалась галюцинація.