ГА́ЛУЗЬ (окрема частина, сторона фізичного або духовного життя, діяльності людини чи суспільства),ДІЛЯ́НКА, СФЕ́РА, ПО́ЛЕ, НИ́ВА, ЦА́РИНА, ФРОНТ, ЛАН, АРЕ́НАкнижн.,ПО́ПРИЩЕкнижн., рідко. У результаті значно зрослих масштабів виробництва та посилення взаємозалежності всіх галузей економіки серйозно підвищуються вимоги до планування (з журналу); - Ви, певне, знайомі з профілем нашого інституту і, мабуть, облюбували собі якусь з його наукових ділянок? (І. Ле); Мої мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства, далекого плавання, розведення риб і учителювання (О. Довженко); Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (О. Кобилянська); Понад сорок літ трудився Лисенко на ниві української музики (М. Колесса); - Ви своє зробили - розбудили у людей уяву, надію. Місія ваша на цьому кінчається, починається моя царина (М. Чабанівський); Романенко.. напівжартівливим тоном спитав: - Ну, як же діло йде на молочному фронті? (С. Журахович); Гуртом же, вкраїнці, до лану освіти, щоб вихід пошвидше знайти. Прокиньмось від рабства, зневолені діти (П. Грабовський); Голодностепська проблема - це арена колосальних можливостей для інженерів, щоб прикласти свої знання та досвід (І. Ле); - Слава, вона напочатку кожному з нас потрібна, коли людина робить перші кроки на тому чи іншому поприщі (І. Цюпа).

ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.),ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКАрозм.,ВІТЬрозм. рідше,БИ́ЛОдіал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Тичина); Спідні галузки смерек, тонкі і посохлі, звисали додолу, як руда борода (М. Коцюбинський); Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (прислів’я); Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне суха вітка в нього під ногою (П. Куліш); Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову, а другому руку (О. Стороженко); Схилились дерева.. На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко); Кедрів вершини стрімкі витягають лапи мохнаті (М. Зеров). - Пор. 1. па́гін.