галабурдний 1 значення

-1-
прикметник
[діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний галабу́рдний галабу́рдна галабу́рдне галабу́рдні
родовий галабу́рдного галабу́рдної галабу́рдного галабу́рдних
давальний галабу́рдному галабу́рдній галабу́рдному галабу́рдним
знахідний галабу́рдний, галабу́рдного галабу́рдну галабу́рдне галабу́рдні, галабу́рдних
орудний галабу́рдним галабу́рдною галабу́рдним галабу́рдними
місцевий на/у галабу́рдному, галабу́рднім на/у галабу́рдній на/у галабу́рдному, галабу́рднім на/у галабу́рдних

Словник синонімів

БЕШКЕ́ТНИЙ (схильний до бешкетування), РОЗБИШАКУВА́ТИЙрозм.,ГАЛАБУ́РДНИЙдіал.,ХУЛІГА́НИСТИЙрозм. (схильний до порушення громадського порядку). - Бувало, бешкетна парубота одного кутка посвариться з другим та й пускає в хід не тільки рушниці, але й кулемети (М. Стельмах); З кожним роком він ставав усе розбишакуватішим та непокірнішим. Гордо носив синці та ґулі, як військові відзнаки, а часто приходив і з розсіченим лобом (А. Дімаров); - Галабурдний хлопець, - зітхнула Антоніна Павлівна, - росте, як бур’ян, - тільки й знає свій футбол... (Ю. Мокрієв). - Пор. 1. задери́куватий.