-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | галабу́рдити |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | галабу́рдьмо |
| 2 особа | галабу́рдь | галабу́рдьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | галабу́рдитиму | галабу́рдитимемо, галабу́рдитимем |
| 2 особа | галабу́рдитимеш | галабу́рдитимете |
| 3 особа | галабу́рдитиме | галабу́рдитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | галабу́рджу | галабу́рдимо, галабу́рдим |
| 2 особа | галабу́рдиш | галабу́рдите |
| 3 особа | галабу́рдить | галабу́рдять |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| галабу́рдячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | галабу́рдив | галабу́рдили |
| жін. р. | галабу́рдила |
| сер. р. | галабу́рдило |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| |
| Безособова форма |
| |
| Дієприслівник |
| галабу́рдивши |
Словник синонімів
БЕШКЕТУВА́ТИ (порушувати порядок, правила пристойності, супроводжуючи це галасом, сваркою, бійкою), ДЕБОШИ́РИТИ рідше, ДЕБОШУВА́ТИ рідко, ГАЛАБУ́РДИТИ діал.; БУШУВА́ТИ розм., БУ́ЙСТВУВАТИ рідко (поводитися нестримано, порушуючи порядок, правила пристойності); ХУЛІГА́НИТИ (грубо порушувати громадський порядок). - Сором ховатися - умів бешкетувати, зумій і відповідь казати (С. Васильченко); Дивується князь, поглядаючи на таку компанію, і питається в гетьмана: - Чи в вас у Січі знай так бушують на бенкетах? (П. Куліш); Дід буйствував ще хлопцем, парубчаком, і як у колодочки вбився - не перемінився, і ось тепер не втихомирився (В. Большак); - Ви що? - обурено закричала Леся. - Хуліганити задумали? Ану геть звідси. Вам що, місця мало? - Хлопці позадкували (А. Хижняк).