гадячий 1 значення

-1-
прикметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний га́дячий га́дяча га́дяче га́дячі
родовий га́дячого га́дячої га́дячого га́дячих
давальний га́дячому га́дячій га́дячому га́дячим
знахідний га́дячий, га́дячого га́дячу га́дяче га́дячі, га́дячих
орудний га́дячим га́дячою га́дячим га́дячими
місцевий на/у га́дячому, га́дячім на/у га́дячій на/у га́дячому, га́дячім на/у га́дячих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний га́дячий га́дяча га́дяче га́дячі
родовий га́дячого га́дячої га́дячого га́дячих
давальний га́дячому га́дячій га́дячому га́дячим
знахідний га́дячий, га́дячого га́дячу га́дяче га́дячі, га́дячих
орудний га́дячим га́дячою га́дячим га́дячими
місцевий на/у га́дячому, га́дячім на/у га́дячій на/у га́дячому, га́дячім на/у га́дячих